Михайло Соколовський: «Перед стартом сезону зробили правильні висновки – і отримали результат»

Головний тренер житомирського «ІнБева» Михайло Соколовський розповів про оновлення, які відбулися у команді перед стартом сезону, а також підбив підсумки регулярного чемпіонату.

– Передусім, розкажіть, в якому стані команда перебуває зараз?

– Кожному гравцю було відведений курс підтримування форми за індивідуальною програмою. Лікар контролює здоров’я гравців. Постійно тримаємо зв’язок.

– Як оціните регулярну частину сезону для команди?

– Якщо загально підходити до оцінки нашого результату, то він, безумовно, успішний. Однак, якщо детальніше вдаватися до аналізу, то могли зазіхнути і на кращі показники. Поступилися вдома «Кардиналу-Рівне». Це щодо «золотих» очок у ТОР-6. Також у регулярному чемпіонаті не можемо бути задоволеними двома матчами проти «Food Centre-СумДУ». Загалом, мали шанс фінішувати третіми. Втім, завдання-мінімум на регулярний чемпіонат нам вдалося виконати.

– Ще минулого сезону команда не потрапила до ТОР-6, а цьогоріч – була близькою, аби завершити регулярний чемпіонат у трійці. Що стало запорукою такого результату?

– Перед стартом сезону зробили правильні висновки – і отримали результат. Потрібно подякувати президенту команди Костянтину Кожанову. Ми не мали якихось обмежень. Дійсно, вдалося провести якісні збори. Команда зуміла виконати завдання, які були поставлені на міжсезоння, провела цікаві спаринги. Це одна з запорук непоганих результатів. Окрім того, вдалося достукатися до психології хлопців. Ці аспекти зіграли для нас важливу роль.

– Якщо оцінювати Вас як тренера. Цей сезон є дебютним у найвищому за рангом дивізіоні. Чи очікували, що одразу зі старту вдасться доволі серйозно покращити попередні результати?

– Відверто кажучи, мені було легко адаптуватися. Передусім, завдяки тому, що я працював в якості асистента головного тренера минулого року. До того ж, тренував аматорську команду, яка грала у чемпіонаті міста. Половина футзалістів з неї вже зараз виступають у Favbet Екстра-лізі. Звичайно, з ними я досить добре знайомий. Нам вдалося знайти спільну мову між тренерами та футзалістами, окреслити поставлену мету. Згуртованість всього нашого колективу й посприяла таким результатам.

– З цього сезону команда називається «ІнБев» (прим. раніше – «ІнБев/НПУ») та базується винятково у Житомирі. Окрім того, у ній виступає досить багато місцевих вихованців. Це спрямований вектор розвитку?

– Дійсно, відтепер команда переїхала у Житомир і називається «ІнБев». Однак, ми продовжуємо співпрацю з НПУ. Частина хлопців там навчається. Також вони беруть участь у студентських змаганнях. Щодо самого переїзду, то гравці дуже задоволені. Вони втомилися від роз’їздів між Житомиром та Києвом. Від цього інколи і страждав сам тренувальний процес. Нині такі проблеми відсутні. З приводу місцевих вихованців, то саме моїм завданням було залучити хлопців з Житомира та нашої області. Загалом, скажу, що вболівальникам приємно дивитися за грою місцевих футзалістів У тому числі, приходять багато рідних та знайомих. З підтримкою ми проблем не маємо, а цей фактор лише заохочує людей відвідувати наші матчі.

– Розкажіть про трансфери команди напередодні сезону.

– Задоволений усіма новачками. Це чудові люди та професіонали. У того-таки Андрія Мельника навіть мені є чому повчитися. Як я вже казав, до нас у команду прийшло багато людей з чемпіонату міста, а окрім них вдалося якісно точково підсилитися. Я вважаю, що ми не помилися з вибором. Окрім вже згаданого Мельника, на роль воротаря ми мали кілька інших кандидатур. Однак, знаєте, десь серце підказало зупинитися на тому, щоб обрати Андрія, і той віддячив своєю грою впродовж сезону.

Якщо говорити про Станіслава Моспана, то, звичайно, людина з такими швидкісними даними нам була потрібною. Варто віддати належне всім його попереднім тренерам. Дійсно, він є дуже якісним футзалістом. Дмитро Іванов також досить непогано влився до колективу. Міг, можливо, і трохи краще себе проявити. Однак, у другій половині регулярного чемпіонату він зазнав пошкодження. Тим не менш, свої завдання виконав та продемонстрував бомбардирські якості, тобто підсилив гру команди. Загалом, я задоволений як новачками, так і кожним футзалістом, який грає за нашу команду.

– Як вплинув на команду перехід Станіслава Моспана до «Продексіма»?

– Звичайно, було важко втрачати такого гравця. Він був важливою бойовою одиницею для «ІнБева». Однак, всі ми люди. Я особисто спілкувався зі Станіславом, окремо поговорили і президенти клубів. Зрештою, дійшли висновку, що перехід до «Продексіма» стане важливим етапом для його подальшого розвитку. Не бачу сенсу заважати людині, якщо вона має таку нагоду.

– Тим не менш, навіть у «Продексімі» Станіслав отримує ігровий час на майданчику.  

– Буду відвертим, я трохи хвилювався з цього приводу. Питав у нього, чи усвідомлює він той рівень конкуренції, яка є у команді, оскільки там грають такі виконавці як Роніньо, ціла четвірка, сформована з футзалістів збірної України. Однак, він знайшов себе. Це є зайвим свідченням того, що Станіслав ставить перед собою мету та має до чого прагнути. Коли є мета – одразу спостерігається і результат.

– Для вас основна можливість пошуку кадрів – намагатися виховувати їх у другій команді, яка виступає чемпіонаті міста?

– Звичайно! Це досить непоганий шлях, коли тим можеш посадити зернятко, яке згодом проростає. У структурі нашого клубу є друга команда, яка цілеспрямовано займається цим процесом. Нині ми пішли шляхом омолодження. У чемпіонаті міста, здебільшого, виступають хлопці, яким 17-19 років. Я думаю, що у команді є декілька імен, про які ви незабаром обов’язково почуєте.

– До слова, цьогоріч друга команда отримала досвід у Кубку України. Наскільки він важливий, аби трохи розбавити календар матчів з житомирськими командами?

– Однозначно, матчі проти житомирських суперників вже трохи приїлися. Це інший рівень. Нові міста, цікава атмосфера. Вони побачили команди, які є вищими за рангом. У такому юному віці подібні матчі для них – це крок вперед. Як на мене, участь у цьому турнірі була дуже правильним рішенням. Тут не стояло особливих завдань. Безпосередньо хлопцям було важливо отримати розуміння: чи потрібно їм займатися футзалом, аби мати перспективу на майбутнє. Звичайно, я слідкую за їхніми виступами. Деякі хлопці отримували шанси та тренувалися з основою, щоб мати розуміння, якою є атмосфера всередині команди, як загалом тренується «ІнБев». Ми не форсуємо їхній перехід до рівня Favbet Екстра-ліги. Робимо все поетапно.

– Якщо брати до уваги молодих виконавців, то досить непогану форму зараз набрав Денис Бланк. На Ваше переконання, його міжнародний досвід в юнацькій збірній України посприяв становленню Дениса як гравця рівня Favbet Екстра-ліги?

– Звичайно, завжди краще грати, аніж тренуватися. Тим більше, коли мова йде про міжнародний досвід. Коли ти граєш на такому рівні у досить юному віці – такі компоненти як психологія та стресостійкість формуються у тобі значно швидше. Потім це суттєво допомагає для адаптації на професійному рівні. Звичайно, важливо було дати Денису шанс в основній команді після такого досвіду. Він виконував всі завдання, які були поставлені перед ним, тому сьогодні можна побачити результат. Нині Денис своєю роботою заслуговує на місце у стартовій четвірці. Тому, дійсно, довіра себе виправдала. Динаміка його прогресу як гравця є досить помітною. Висловлюю вдячність головному тренеру юнацької збірної України Віталію Одегову. Він дійсно багато вкладає у гравців своєї команди. Я переконаний, якщо Денис продовжуватиме працювати так і надалі, то у майбутньому отримає шанс і у національній збірній.

– Чи не найкращі матчі чемпіонату команда провела проти «Урагана». За рахунок чого вдалося переграти цього опонента у чемпіонаті та що не склалося у Кубку України?

– На перший план у цих поєдинках вийшли самовідданість та бажання. В Івано-Франківську ми забили першими. Можливо, «Ураган» не розраховував на такий перебіг подій. Ми продемонстрували чудову реалізацію. Як на мене, суперник виглядав досить непогано, втім, за рахунок згаданого вище компонента нашій команді вдалося здобути перемогу. Потім поступилися івано-франківцям з досить великим рахунком у Кубку України. Тут вже дійсно пішла гра у суперників. Вони прагнули реабілітуватися перед власними вболівальниками. Другий матч став формальністю, оскільки відігратися після поразки 0:7 шансів не було. Тож, свій шанс отримала молодь та ті футзалісти, які мають менше ігрової практики. Загалом, вийшло досить непогано для нас. Спочатку, вдалося перемогти в Івано-Франківську. Супернику було потрібно реабілітовуватися, і він надзвичайно переконливо долає нас у кубкових поєдинках. А потім вже брати реванш мали ми. Передусім, це було потрібно для житомирських вболівальників. Окрім того, це було важливим і для самої команди. Ось таке неймовірне бажання і допомогло нам перемогти на домашньому паркеті.

– Виїзний матч з «Продексімом» команда майже 26 хвилин проводила на рівних, однак, пропустивши один гол, фактично, розклеїлася та поступилася  з рахунком 1:4. Які висновки зробили після цього поєдинку?

– Дійсно, команда досить непогано грала у цьому матчі. Він був дуже емоційним. Дуже часто один гол вирішує перебіг таких зустрічей. Злий жарт  зіграла відсутність реалізації наших моментів. Після першого голу хлопці не зуміли впоратися зі своїми емоціями. Пізніше ми все детально проаналізували. Вважаю, що такі матчі теж потрібні. Особливо перед другим етапом, який мав розпочатися згодом. Цей матч надав нам впевненості та продемонстрував, що ми можемо грати на рівних з «Продексімом». Однак, потрібно працювати над реалізацією. Ми поступилися. Звичайно, нам прикро. Водночас, з психологічної точки – це маленька перемога команди.

– «ІнБев» має найкращу статистику у чемпіонаті щодо реалізованих дабл-пенальті. Якось додатково зважаєте на цей компонент чи все залежить від майстерності Романа Бакума та Віталія Дзюби?

– Я ще на старті сезону сказав, що команді потрібно визначитися зі штатними пенальтистами. Хлопці сказали, що вони можуть. Ми навіть не відпрацьовуємоці удари на тренуваннях. Я довірив їхнє виконання хлопцям, а вони домовляються один з одним – хто має пробивати. Звичайно, реалізація дабл-пенальті – це, передусім, їхній професіоналізм.

– З ким серед представників ТОР-6 вам було найцікавіше грати?

– Не здивую відповіддю. З усіма. Тут відзначу і «Кардинал-Рівне», і «Енергію». Хоч останніх ми двічі обіграли, але поєдинки були дійсно цікавими. Найбільш емоційні матчі ми зіграли проти «Урагана», а також додам зустріч у Херсоні з «Продексімом». Якщо говорити загалом про регулярний чемпіонат, то досить непоганим був і одеський матч проти «Епіцентра К-Авангард», а також поєдинок у Сумах.

– На Вашу думку, як має завершитися цей сезон?

– Дуже хочеться зіграти другий етап, якщо буде така можливість. Звичайно, для цього потрібно, аби були зняті всі обмеження. У цій ситуації найважливішим є здоров’я людей. Все залежить від того як країна оговтається від карантину. Ми приймемо будь-яке рішення. Воно дійсно потрібне. Всі чекають новин. Хлопці втомилися бігати. Їм потрібні тренування з м’ячем. Якщо другий етап буде проведений, то, звичайно, цікаво почути терміни та формат. У найгіршому випадку, він завершиться.

 Якщо б Ви могли взяти одного українського виконавця, аби підсилити склад команди: хто б це був?

– У чемпіонаті міста за «ІнБев 34+» грає Олександр Левченко. Я хотів його бачити в основній команді, бо нам не вистачало стовпа. Однак, він сказав, що працює та не має часу. Якщо серйозно, то за ігровими та людськими якостями обрав би Тараса Кузя.

Прес-служба Асоціації футзалу України

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook

Таблиця Favbet Екстра ліги 19/20

Команда І О
1 Продексім (Херсон) 16 44
2 ХІТ (Київ) 16 36
3 Ураган (Ів.-Франківськ) 16 35
4 ІнБев (Житомир) 16 27
5 Кардинал-Рівне (Рівне) 16 21
6 Енергія (Львів) 16 17
7 Food Centre-СумДУ (Суми) 16 11
8 Сокіл (Хмельницький) 16 10
9 Епіцентр К-Авангард (Одеса) 16 7
Команда I O
1 Будстар-НПУ (Київ) 8 20
2 Збірна Харківської області-Тесла (Харків) 8 8
3 IMS-НУХТ (Київ) 7 7
4 ПЗМС (Полтава) 7 6
Команда I O
1 ДЕ ТРЕЙДИНГ (Миколаївка) 9 24
2 Володимир (Тиврів) 10 20
3 Рятувальник (Ромни) 10 16
4 Ураган-2-КФВ (Ів.-Франківськ) 9 15
5 Продексім-2 (Херсон) 10 10
6 Бердянськ (Бердянськ) 10 0

Технічний спонсор АФУ

Інформаційний партнер

Дитячо-юнацький футзал

Відео-канал АФУ

Вхід

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Дякую, але більше не показуйте мені це вікно!