Артем Рось: «З чотирьох чемпіонств у Білорусі найбільше запам’яталося перше. Однак, смак перемоги ніколи не набридає!»

Український універсал оршанського «Вітена» Артем Рось підбив підсумки сезону у Білорусі, а також розповів про історію своїх чемпіонств у цій країні та поділився амбіціями на майбутнє.

 Артеме, вітаємо з чемпіонством! Підбийте підсумки фінальної серії. Наскільки важко вона далася?

– Дякую! Звичайно, підсумок фінальної серії видався для нас позитивним. Всіх переповнюють приємні емоції. Ми прагнули цього чемпіонства та працювали для того, аби стати першими весь рік. Вирішальна серія вийшла дуже складною. Взагалі, фінали дуже рідко стають легкою прогулянкою для якоїсь з команд. Цьогоріч ми грали максимально довго. Провели усі п’ять матчів. Кожний з них був досить важким. Найскладнішим виявився останній поєдинок. У цей момент ти забуваєш про попередні чотири зустрічі, і розумієш, що саме від сьогоднішньої перемоги залежить доля всього сезону. Добре, що все завершилося позитивно, і «Вітен» зробив цей важливий крок, здобувши довгоочікуваний трофей.

– Наскільки Вас та всю команду здивував дабл-пенальті, зароблений у першому поєдинку фінальної серії після гри рукою на останній секунді від іншого українця – Артема Золотухіна?

– Подібний казус, напевно, відбувся вперше не лише у моїй кар’єрі, а й у житті інших футзалістів, які знаходилися на паркеті. Добре, що такий дабл-пенальті був призначений не у наші ворота (посміхається).

– Наскільки було прикро, що через перебір попереджень Вам не вдалося зіграти у четвертому матчі фінальної серії?

– Однозначно, це мене дуже засмутило, оскільки до перемоги у серії на той момент залишалася всього одна перемога, і хотілося її завершити у Гомелі. Дуже важко спостерігати за поєдинком з трибуни, коли знаєш, що не можеш допомогти своїй команді.

– «ВРЗ» ще з півфінальної серії в усіх поєдинках (окрім останнього) забивав по два м’ячі. Чи стояло перед «Вітеном» завдання, аби завжди забивати не менше трьох голів, зважаючи на подібну тенденцію?

– Ні. Таку мету перед нам не ставили. Нам не був важливий рахунок, з яким ми перемагаємо. Навіть звитяга у серії пенальті – це позитивний результат для матчу у рамках плей-офф.

– Ви неодноразово ставали чемпіоном Білорусі у складі «Лідсельмаша». Тепер завоювали «золото» з «Вітеном». Яке чемпіонство запам’яталося найбільше?

– Дійсно, за п’ять років у Білорусі я чотири рази ставав чемпіоном. Кожен трофей завжди приносив лише позитивні емоції. Це показник твоєї роботи впродовж усього року. З чотирьох чемпіонств у Білорусі найбільше запам’яталося перше. Однак, смак перемоги ніколи не набридає!

– Наскільки було прикро, що «Лідсельмаш» у своєму останньому сезоні грав в елітному раунді Ліги чемпіонів, здобув Кубок Білорусі, однак, все ж, припинив існування?

– Процес зникнення «Лідсельмаша» переживався дуже болісно. Це був клуб з чудовою історією. Всі гравці були наче одна велика сім’я. Підтримка вболівальників також завжди дуже серйозно відчувалася. Можна розповісти дуже багато фактів, оскільки час, проведений у «Лідсельмаші» видався просто неймовірним. Багато людей не були готовими до такого розвитку подій та робили все від себе залежне, щоб врятувати клуб. Дуже прикро, що так все сталося з президентом команди Юрієм Вашкевичем, і після цього ані влада, ані якісь інші зацікавлені особи не дали можливості й надалі існувати «Лідсельмашу». Хоча, всі ми знаємо, що для футзалу не потрібен такий великий бюджет як для того ж таки футболу.

– Питання про нинішню ситуацію у світі. У чемпіонатах Білорусі та Іспанії сезон було продовжено за зміненою схемою плей-офф. Натомість, у багатьох інших країнах футзальний рік було передчасно завершено. Які переваги та недоліки таких рішень?

– Як на мене, будь-який чемпіонат має бути завершеним, навіть незважаючи на ситуацію, яка виникла з коронавірусом у різних країнах. Кожен турнір мав свій регламент, однак, його можна було додатково узгодити і відредагувати так, щоб всім було комфортно дограти сезон на паркеті. Передчасне завершення чемпіонатів, де передбачена серія плей-офф – це неправильне рішення, оскільки багато команд ставлять перед собою амбітні завдання, і розподіляти місця без проведення матчів на виліт є неправильним.

– Як оціните роль українців у чемпіонаті Білорусі? В усіх командах з ТОР-4 представники нашої країни перебували на провідних ролях. Наскільки це підвищує рівень чемпіонату?

– Я б відзначив роль не лише українців, а й інших легіонерів. Загалом, іноземні виконавці й мають бути у Білорусі на провідних ролях, оскільки нас і запрошують для того, щоб ми виділялися, а білоруси – підвищували свій рівень. Звичайно, це сприяє й росту всього чемпіонату. Немає сенсу у тому, аби запрошувати легіонерів, які не відповідатимуть високому рівню гри.

– З наступного сезону у Білорусі посилюють ліміт на легіонерів. Якою є Ваша думка з цього приводу?

– Я вважаю, що таке рішення є неправильним. По-перше, багатьом іноземним гравцям потрібно буде шукати нове місце роботи вже не у Білорусі, оскільки клубам потрібно зменшувати кількість легіонерів, які є в їхньому розпорядженні. По-друге, не кардинально, але знизиться й сам рівень чемпіонату. Я можу зрозуміти рішення БАМФ з приводу того, що частина білоруських гравців отримує мало практики у своїх командах. Відповідно, воно збільшить кількість ігрового часу для них. Однак, для такого процесу необхідна велика кількість дитячих футзальних шкіл, аби виховувати гравців. Натомість, їх можна перелічити на пальцях однієї руки. Тобто, якісної молоді, яка може скласти конкуренцію або буде зростати – дуже маленька кількість. Через це й буде знижуватися рівень чемпіонату. Подивіться на збірну Білорусі. Вона неабияк додала за останні роки, грає на дуже високому рівні. Як на мене, цьому також посприяло й підвищення рівня чемпіонату, яке сталося завдяки появі легіонерів у складах команд.

– Ви були визнані найкращим гравцем минулого чемпіонату. Як загалом ставитеся до індивідуальних нагород?

– Найкращою нагородою для мене є чемпіонство, яке здобув «Вітен». Ми стали найкращою командою чемпіонату, отримали омріяний трофей та місце у Лізі чемпіонів. Матчі на євроарені – це завжди велика мрія для гравця. Я не є винятком. Індивідуальні відзнаки – це не більше, аніж показник моєї роботи впродовж сезону, яку можуть побачити фахівці та глядачі. Не буду приховувати, що такі нагороди приємно отримувати будь-якому футзалісту.

– Наскільки важливою була перевага домашнього паркету за відсутності глядачів?

– Відверто кажучи, впродовж усієї серії плей-офф було важко й незвично грати без глядачів. Команда завжди намагається демонструвати яскравий футзал саме для них, а вони у відповідь винагороджують нас своєї підтримкою і додатковими емоціями. Без цього перевага домашнього майданчика стала мінімальною. Вона полягала лише у тому, що ми тренуємося на ньому та краще знайомі з покриттям. Однак, цей аспект також зіграв нам на руку, оскільки всі три перемоги ми здобули саме в Орші.

– Нещодавно у «Вітена» відбулася зустрічі з вболівальниками за підсумками сезону. Розкажіть, як минув цей захід?

– Виділили трохи часу для вболівальників «Вітена», які завжди хвилювалися за нас та підтримували команду онлайн. Вони чекали на чемпіонство так само як і ми. Також ми провели товариський поєдинок з представниками фан-сектору. На завершення, відбулася пам’ятна фотосесія. Загалом, все минуло досить позитивно.

– Чи виступатимете у «Вітені» наступного сезону?

– Так. Нещодавно я підписав контракт, який діятиме впродовж одного року.

– Які амбіції стоять перед командою у Лізі чемпіонів?

– Поки що завдання на сезон нам не озвучили, оскільки команда перебуває у відпустці. Нині ми відпочиваємо, аби з новими силами підготуватися до нового сезону. Він обіцяє бути цікавим та не менш важким. Особисто я перед собою завжди ставлю одну мету. Вона полягає у тому, аби перемагати в усіх турнірах, де бере участь команда, за яку я виступаю.

– Цікаво було б зіграти на євроарені проти чемпіона України – «Продексіма»?

– Це цікавий досвід, оскільки з багатьма гравцями херсонської команди я неодноразово зустрічався на паркеті. Минуло досить багато часу, то ж було б цікаво порівняти сили. Звичайно, хочеться продемонструвати, що «Вітен» зараз є сильнішим. Однак, з’ясувати це можна лише на паркеті. «Сталіці» минулоріч не вдалося обіграти «Продексім». Тож, ми також були б не проти перевірити свій рівень. Напевно, метою такого поєдинку мало б стати саме це.

Однак, головним завданням на євроарені для мене є поєдинки з представниками ТОР-чемпіонатів. Такі матчі завжди приносять неймовірний досвід та стають певною футзальною школою. Мені вже вдалося зіграти проти «Мовістара Інтер» у складі «Лідсельмаша». Цей матч відбувся на паркеті суперника. Він став по-справжньому незабутнім. Був повний зал, ми поступилися, але вболівальники нагородили нас оплесками після поєдинку. Саме для таких зустрічей ми плідно працюємо на тренуваннях. У Лізі чемпіонів хочеться знову зіграти проти «Мовістара Інтер» або якогось іншого європейського гранда.

Богдан Ісаєв, прес-служба Асоціації футзалу України
Фото: МФК «Вітен»​
МФК «Лідсельмаш», БАМФ

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Команда І О
1 Продексім (Херсон) 10 24
2 Ураган (Ів.-Франківськ) 9 19
3 Енергія (Львів) 9 19
4 ХІТ (Київ) 8 18
5 Кардинал-Рівне (Рівне) 10 13
6 Моноліт-Viva Cup (Харків) 9 10
7 ІнБев (Житомир) 10 8
8 АФФК Суми (Суми) 8 7
9 ДЕ ТРЕЙДИНГ (Миколаївка) 10 6
10 Сокіл (Хмельницький) 9 6
Команда I O
1 Будстар-НПУ (Київ) 8 20
2 Збірна Харківської області-Тесла (Харків) 8 8
3 IMS-НУХТ (Київ) 7 7
4 ПЗМС (Полтава) 7 6
Команда I O
1 ДЕ ТРЕЙДИНГ (Миколаївка) 9 24
2 Володимир (Вінниця) 10 20
3 Рятувальник (Ромни) 10 16
4 Ураган-2-КФВ (Ів.-Франківськ) 9 15
5 Продексім-2 (Херсон) 10 10
6 Бердянськ (Бердянськ) 10 0

Технічний спонсор АФУ

Дитячо-юнацький футзал

Відео-канал АФУ

Вхід

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Дякую, але більше не показуйте мені це вікно!