Метаморфози та ґенеза донецького футзалу

А чи знаєте ви ,шановні друзі, що спільного між древнім засобом пересування та звичайнісінькою футзальною командою? Так – так і сани, і колектив майстрів паркету готують та загартовують влітку! Хоча на календарі  завершується перша декада вересня, в Донецькій Швейцарії як здавна прозвали Святогірськ, стоять лагідні та сонячні дні. Це для відпочивальників, які милуються краєвидами. А для гравців новоствореної команди, яку включено у структуру футбольного клубу «Авангард»(Краматорськ) саме зараз -  час пекельної кузні, коли закладається фундамент майбутніх перемог та здобутків.

Власне кажучи, - це лише на папері футзальний «Авангард» – команда молода, створена лише влітку нинішнього року. А от коріння у  неї давнє та розгалужене. Пращуром колективу є МФК «Єнакієвець» – самобутній та один із найстабільніших українських футзальних клубів двотисячних років.

Минулого року, коли відбувалася конференція Громадської спілки «Асоціація футзалу Донецької області» Андрій Станіславович пообіцяв футбольній громаді, що на Донеччині буде створено професійний клуб, який дасть можливість відродити славні футзальні традиції краю. І, як справжній господар свого слова, обіцянку виконав. Тільки-но склався відповідний пасьянс із необхідних умов та ресурсів.

Базуватися новий клуб буде у Слов’янську. Тут є відповідна інфраструктура на базі місцевої КДЮСШ, команди якої неодноразово ставали переможцями та призерами чемпіонатів області та різноманітних турнірів. Окрім того, певний час команда Донбаського державного педагогічного університету, була «дочкою» «Єнакієвця». Тож, початок, хоч і з чистого аркуша, але на доброму підґрунті.

А пізніше, коли у селищі Миколаївка (ще одному райському містечку на Півночі Донеччини), де знаходиться найбільша структурна одиниця енергогенеруючої компанії «Донбасенерго» – Слов’янська ТЕС – завершиться будівництво сучасного комплексу для ігрових видів спорту, команда здобуде нову прописку. На той момент, сподіваємося, буде сформована та вибудована відповідна інфраструктура, клубна вертикаль, з’явиться свій глядач.

Іще одна ґенеза «Єнакієвця» – 37– річний тренер Олександр Хурсов. В українському футзалі – людина знана та заслужена. Вихованець харківської футзальної школи десять років життя віддав команді із сусідньої області. Майже п’ятсот ігор на вищому рівні, у тому числі і в формі національної збірної, більш як 250 забитих м’ячів у ворота суперників. У нашому футзалі було не так багато гравців – інтелектуалів, які намагалися діяти на майданчику і красиво, і ефективно, ще й при цьому  вміли зіграти нестандартно, або як нині модно писати «креативили на паркеті». Після закінчення українського етапу, в його кар’єрі були легіонерські «хліби». І, варто зазначити, їх смак прийшовся до душі. За неповні чотири сезони у Білорусі він тричі ставав чемпіоном цієї країни та один раз вигравав Суперкубок сусідньої держави. Та якою б «солодкою» була далина – рідна домівка завжди краще та затишніша. Ще й до того, важка травма надовго «розлучила із улюбленою справою».

Зізнаюся коли кілька місяців тому бородань на милицях зайшов до офісу Федерації футболу Донецької області, я його не впізнав – такий собі «хлопець–лісовик» із рішучим та впевненим у собі поглядом, ось тільки густа рослинність на обличчі не змогла приховати посмішку.

Перш за все цікавлюсь у нового наставника чи не боїться він «закону бумерангу», адже у якості гравця дуже часто « незлим, тихим словом» коментував дії своїх наставників, міг навіть на незгоду із рішенням тренера покинути майданчик та припинити заняття.

– Що було, то було, – відповідає посміхаючись Олександр тепер вже Олегович, – молодим був, гарячим. Життя одне, його назад не повернеш і зараз на все ,що відбувалося дивишся зовсім інакше. Точка зору тренера та гравця на одні й ті самі події на майданчику може різнитися. Із роками це усвідомлюєш. Певний досвід вже накопичив, адже  довелося у Борисові попрацювати головним тренером. Сподіваюся, що добрим помічником та однодумцем стане багаторічний капітан «Єнакієвця» Валерій Зам’ятін. Вірю, що не сказали ще свого останнього слова на майданчику Євген Юнаков та Анатолій Доманський з якими пройшли «і вогонь, і воду». Є у колективі як молоді та амбіційні гравці, які роблять перші кроки на професійному рівні. Присутні й виконавці середніх років, яким є що доводити як собі, так і іншим. Одним словом, завдання зараз загартувати колектив, привести рівень гравців до спільного знаменника. Керівництво клубу створило для цього необхідні умови, як тренувальні ,так і побутові.

Першим збором, коли команда  працювала під велетенськими навантаженнями, молодий наставник залишився задоволений. Було важко, але всі продемонстрували витримку, підтримували один одного. Хоча не обійшлося без обов’язкових у таких випадках «теревень та гострих шпильок».

Другий збір «Авангарда» буде присвячено швидкісно – силовій роботі, відточуванню командних дій та комбінацій. А там вже і перший в історії команди матч із одеським «Епіцентром К Таїрова».Нагадаємо, що базовий день старту чемпіонату України із футзалу в першій лізі 6 жовтня.

Джерело: Микола Гісь, ФФДО

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Команда I O
1 Віза-Вторма (Ів.-Франківськ) 2 6
2 Food Centre-СумДУ (Суми) 2 6
3 Шевченків край (Звенигородський р-н) 2 6
4 Епіцентр К Таїрова (Одеса) 2 6
5 Авангард (Краматорськ) 2 1
6 Рятувальник (Ромни) 2 1
7 Ураган-2-КФВ (Ів.-Франківськ) 1 0
8 Дніпро (Черкаси) 1 0
9 Атлетік (Бровари) 2 0
10 Кобра (Харків) 2 0

Технічний спонсор АФУ

Відео-канал АФУ

Вхід

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Дякую, але більше не показуйте мені це вікно!