Віталій Одегов: «Матчі з Іраном – це лакмусовий папірець, який показує всі наші недоліки»

27-28 лютого юнацька збірна України провела два товариські матчі в Ірані, в яких поступилася своїм одноліткам 1:5 та 1:6. Про підсумки цих корисних у плані набуття міжнародного досвіду спарингів в ексклюзивному інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України розповів головний тренер команди Віталій Одегов.

– Перш за все, питання – чи був якийсь глядацький інтерес до цих матчів з боку місцевих шанувальників футзалу?
– Можна сказати, що грали за порожніх трибун. Практично. Спорткомплекс вміщував невеличку кількість глядачів, і трибуни були майже порожніми, заповненими відсотків на 15.

Не можна не запитати про таке. В 2007 році збірна України грала в Ірані, і тоді серед двох тисяч глядачів на трибунах були виключно чоловіки, а жінки взагалі не допускалися в спорткомплекс. Як з цим зараз в Ірані ситуація?
– У другій зустрічі на трибунах були дівчата-футзалістки. Це була одна команда, вони активно і організовано підтримували своїх. Видно було, що вони готувалися до цього, і були підготовленими, щоб вболівати. Виходить, що в них це збереглося з тих часів, що жінки не відвідують чоловічі змагання.

Це загальновідомо, що юні хлопці з країн Кавказу зовні виглядають більш фактурно, ніж їхні наші однолітки. Як було цього разу? Не було такого враження, що гравці іранської команди виглядають старшими за наших гравців?
– Дійсно, таке враження було. Гравці з іранської команди були і більш фактурними, і за рисами обличчя виглядали дорослішими за наших. Але ми цьому взагалі не надавали значення. Матчі товариські і нас цікавила власна гра.

Можете поділитися, як тактично Ви вибудовували гру в першому матчі? Ми грали від захисту? Чи намагалися пресингувати?
– У першому матчі для нас були невідомими і зал, і суперник, тому ми спробували побудувати гру таким чином: активно зустрічали іранців у центральній частині майданчика, щоб призвичаїтись до суперника. Фізично в першому поєдинку нам було важно, бо ще давалася взнаки втома після перельоту, тому високий пресинг ми не застосовували. Доводилося грали активно у середині майданчика і низько в позиційну оборону не сідали.

І що не спрацювало?
– Суперник виявився більш майстерним за нас, відмінно готовим функціонально, краще оснащеним технічно.

Чи робили Ви якісь зміни: чи в четвірках, чи тактично – після першого матчу, щоб спробувати досягти більш позитивного результату?
– У другому поєдинку ми прагнули вище зустрічати суперника, агресивніше грати на половині майданчика іранців. Це основні принципи гри, яких дотримується національна збірна. Були сподівання, що після першого дня ми вже призвичаїмося до цих умов і функціонально будемо виглядати потужніше. Але, як показав результат, суперник зміг ще додати в швидкості, і ми нічого не змогли йому протиставити.

Які Ви для себе зробили для себе висновки, за якими основними компонентами наша команда поступалася збірній Ірану?
– Ми поступаємося перш за все у русі, швидкості прийняття рішень та виконання технічних елементів, в якості їхнього виконання і  фізичній підготовці. Практично в усіх компонентах іранці були сильнішими за нас. Нинішні реалії є саме такими. Для хлопців це була така собі шокова терапія. В Європі нам було легше грати навіть з португальцями, коли ми їм протистояли у відбіркових матчах Юнацьких Олімпійських ігор.

За умови, коли команда поступається, на перший план виходять бійцівські якості. Як з ними у наших хлопців, чи не було приреченості, коли команда поступалася у рахунку?
– Саме за це я подякував футболістам після матчів. Вони зуміли знайти у собі сили, характер, щоб грати до останніх хвилин, прагнули не поступатися в єдиноборствах, не опускали руки. У цьому плані вони молодці.

Не могли б Ви для футзального загалу озвучити, які ще Ви сказали слова хлопцям після двох програних матчів?
– Ми всі побачили, як можна грати в футзал. До чого нам треба прагнути. Ці матчі, незважаючи на негативний результат, ми повинні розглядати з іншого боку. Це безцінний досвід, він ніби лакмусовий папірець, який показує всі наші недоліки. Граючи з посередніми суперниками і досягаючи якихось результатів, ми трошки помиляємося, коли думаємо, ніби щось вміємо. А ось тут господарі, збірна Ірану, показали, що нам ще багато чому треба вчитися. Хлопці повністю з цим погодилися. Тож, сподіваюся, що кожний з них візьме це до уваги і у своєму щоденному тренувальному процесі буде викладатися за максимумом, щоб зростати.

Чи вдалося дізнатися щось про досвід, як в Ірані проходить робота з гравцями цього віку? Чи є, наприклад, національний чемпіонат для цієї вікової категорії?
– Так, я мав розмову з цієї теми з тренерами збірної Ірану. Після першої зустрічі мене дуже цікавило питання, як вони досягають такого рівня гри та підготовки. Три гравці з цієї команди представляли клуби найсильнішого іранського дивізіону. Решта футболістів грають в національному чемпіонаті вікової категорії U-18. В головній лізі Ірану 14 команд, а в юнацькому чемпіонаті більше десяти. Для порівняння скажу, що в нашій команді п’ятеро гравців з команди першої ліги «Ураган-2», декілька представників команд Другої ліги, а решта грають у чемпіонатах міст.

В Європі ще тільки планується проведення юнацького чемпіонату Європи. А чи є континентальна першість для юнаків в Азії?
– Так, збірна Ірану – чемпіон Азії у цій віковій категорії, і саме цей склад активно готується та награється до Юнацьких Олімпійських ігор, на які іранці вже вибороли путівку. До речі, іранці цікавилися моєю думкою, чи зможуть вони виграти Юнацькі Олімпійські ігри. Вони в курсі, що ми знаємо, як грають збірні Португалії, Іспанії. Тож, їх цікавило, чи потужного в них рівня команда. Я їм відповів, що вони, як мінімум, не слабші за Португалію. У нас у матчі з Португалією було набагато більше гольових моментів, і гра не так важко складалася, як два поєдинки в Ірані.

Напередодні матчів в Ірані Ви казали, що зараз йде процес формування складу. Наскільки ще великий резерв кандидатів, які потенційно могли б підсилити команду?
– Певний кістяк команди вже є, але ми постійно додаємо і залучаємо нових кандидатів. На збір перед Іраном викликалися два гравці з молодіжної команди ФК «ХІТ». В найближчих іграх будемо переглядати нових кандидатів з різних міст. Кандидати є, хоча їх і не так багато. Завдяки напрямку, над яким працює Асоціація футзалу України, у країні почали з’являтися нові команди, які працюють з молоддю, приділяють їй увагу. Робота, яка розпочалася зі створення дублюючих складів команд, почала давати перші паростки, почали з’являтися хлопці, з яких можна вже намагатися щось будувати.

Які найближчі плани команди цієї вікової категорії і чи є більш перспективний план, наприклад, до кінця 2018 року?
– За тиждень ми їдемо на турнір до Чехії, де збираються 6 збірних. Він пройде у місті Брно 15-18 березня, і там ми зіграємо три матчі: два у групі і один стиковий. Можливо, що у травні ми братимемо участь у  турнірі. Якщо з ним не складеться, то буде лише навчально-тренувальний збір. На наступний сезон, на вересень, у міжнародне вікно УЄФА заплановані товариські матчі, і зараз Асоціація футзалу України займається пошуком суперника.

Щодо подальших перспективних планів, то у березні 2019 року відбудуться відбіркові матчі чемпіонату Європи U-19. Його фінальна частина запланована на вересень 2019 року. Деталі кваліфікації: де? скільки команд? та схема відбору нині ще не визначені.

Прес-служба Асоціація футзалу України  

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Дякую, але більше не показуйте мені це вікно!