Андрій Гулій: «Матчі збірних – це завжди пік популярності футзалу»

Редактор сайту «Футзал України» Андрій Гулій в інтерв’ю прес-службі АФУ поділився власною думкою про рішення щодо завершення футзального сезону та визначення призерів у Favbet Екстра-лізі та Першій Лізі, охарактеризував нинішню ситуацію у футзальному інформаційному просторі та проаналізував останні результати усіх національних збірних.

– У нинішній час футзалу залишилося зовсім мало. Як шукаєш теми для матеріалів?

 Як на мене, теми не вичерпуються ніколи. Попри карантин, завершення або паузу у чемпіонатах, приводи для матеріалів не завершуються. Нинішня ситуація – змога для того, аби підняти історичні теми. Звичайно, відзначу й інтерв’ю, які можна робити завжди. На мою думку, під час карантину, кількість тем не зменшується. Змінюється структура роботи. Коли тривають чемпіонати – більшість новин присвячена саме ним. У міжсезоння варто зосереджуватися на іншому векторі політики щодо публікації матеріалів.

– На сайті «Футзал України» з’являється досить багато інформації про завершені чемпіонати у багатьох інших країнах. Україна не стала винятком. Чи вважаєш це рішення правильним?

– Спілкувався з багатьма футзальними людьми саме з цієї теми. Звичайно, точки зору є різними. Я читав інтерв’ю Володимира Гримайла та готовий підписатися під кожним його словом. Моя думка є приблизною такою самою. У Favbet Екстра-лізі та Першій лізі перший етап чемпіонату завершений. Хтось може казати, що мав плани додати саме на другому етапі. Однак, хто заважав захоплювати лідерство з першого туру?! Команди грали, люди отримували травми, забивали голи, витрачали гроші. Хіба правильно після 16 зіграних турів казати, що всього цього не було та анульовувати результат? Переконаний, що ні! Насправді, гандикап у «Продексіма» досить суттєвий. За всієї поваги до його найближчих переслідувачів, ліквідувати таку відстань було б надзвичайно складно.

Те саме можна сказати і про «ДЕ ТРЕЙДИНГ». Команда впродовж сезону неодноразово демонструвала, що саме вона є найсильнішою. Звичайно, у серії плей-офф могли б бути якісь сюрпризи. Однак, з великою долею ймовірності саме представник Донеччини здобув би золоті медалі. Тут особливих протиріч немає. Звичайно, розрахунки на другу половину сезону можуть бути. Однак, можливо б команді і не вдалося додати. Натомість, ті, хто стали першими – лідирували протягом усього регулярного чемпіонату та доводили це на майданчику. Хтось каже про регламент. Однак, хіба таку ситуацію можна було передбачити у регламенті?! Дійсно, як казав пан Володимир, потрібно виходити зі здорового глузду. Тож, у цій ситуації готовий підтримати рішення про завершення чемпіонатів. Якщо ж говорити про те, щоб зберегти результати в силі, але не визначати призерів, то у цій площині дійсно можна подискутувати.

– Ти нещодавно проводив бліц-опитування серед представників ЗМІ щодо найкращих гравців, тренера та відкриття сезону у Favbet Екстра-лізі. Кому б віддав свій голос?

– Буду відвертим, вирішив не брати участь у ньому, оскільки не бачив багатьох поєдинків. Наприклад, коли я працював у АФКУ «Екстра-ліга» – передивлявся, напевно, 99% матчів. Зараз, з різних причин, вдалося переглянути не всі. Тож, вирішив, що не можу бути об’єктивним на 100% та не давати особистих оцінок. Втім, якщо аналізувати ті поєдинки, які я бачив, то серед головних тренерів також віддав би свій голос Хаві Родрігесу. Незважаючи на те, що він попрацював всього половину сезону. Базу, яку він заклав, було видно як у поєдинках Ліги чемпіонів, так і у рамках чемпіонату. Варто відзначити і роботу Михайла Соколовського в «ІнБеві». Як на мене, він абсолютно справедливо посів другу позицію.

Найкращих гравців дуже складно визначити. Надзвичайно багато кандидатів має «Продексім». Присутні у цьому списку й представники інших команд. Тут сміливо можна підібрати сімох людей, яких буде досить складно розмістити у певному порядку.

Досить важко визначити й молодих гравців. Тут погоджуся з респондентами. Можна відзначити і Дениса Бланка, і Владислава Первєєва, який непогано про себе заявив у цьому сезоні.

Серед кіперів в якості авансу виділю Олександра Сухова.

Щодо відкриття також погодився б з більшістю. Тут вибір зупинився б на житомирському «ІнБеві».

– Футзал – це основний вид спорт, на якому сконцентровуєш свою увагу чи пишеш і про інші?

– Станом на сьогодні, футзал є основним напрямком моєї діяльності.

– У кожного любов до футзалу починається з різних речей. Що стало передумовою у твоєму випадку?

– Це досить заплутана історія. Вперше про існування футзалу дізнався з газети «Український футбол». Я її купував на початку 2000-х років та завжди повністю перечитував. Там була рубрика «футзал». Стало цікаво. Побачив, що є команда з цікавою назвою «ІнтерКрАЗ» (саме так називався відомий столичний клуб «Інтеркас» у період з 2000 по 2004 роки). Бачив, що присутній і донецький «Шахтар». Тобто, був такий собі відгомін відомого футбольного протистояння. Пізніше матчі Вищої ліги почали транслювати на телеканалі «Україна». Це були домашні зустрічі за участі «Шахтаря». Зазвичай донеччани всіх впевнено перегравали. Я не надто багато знав про київську команду, але заочно вже за неї вболівав. Однак, коментатори постійно казали про турнірне становище. Це створювало розуміння того, що «Шахтар» перебуває далеко попереду. Потім дійшло й до трансляцій матчів збірної. Добре пам’ятаю чемпіонат світу-2004. Після цього трансляції зникли. Загалом, я цікавився спортивною статистикою. Захотів дізнатися статистичні факти про футзал, і зрозумів, що їх просто немає. Почав шукати цю інформацію. Мій знайомий Андрій Стадник, який писав про футзал на сайті sport.ua, познайомив мене з Анатолієм Подвойським та Володимиром Крупчуком, і так все й закрутилося.

– Наскільки суто футзальна робота може забезпечити журналіста у наш час?

– Суто футзальна робота не може забезпечити журналіста жодним чином. Достатньо було прочитати інтерв’ю Дмитра Копія порталу «5х5», де він вказав свою зарплатню. Думаю, після цього коментарі будуть зайвими. Взагалі, просто диво, що є люди, які пишуть про футзал. Наприклад, нещодавно у нашому інформаційному просторі з’явилася Софія Кулай, яка просто захоплена жіночим футзалом. У неї багато енергії та натхнення. Дивлюся і згадую себе у більш молоді роки. Добре, що такі люди з’являються.

– Медіа, які пишуть про футзал вкрай мало. На твоє переконання, чому в Україні основна увага прикута лише до футболу?

– Навряд мені вдасться когось здивувати, якщо я скажу, що кожен переслідує власний інтерес. Спортивні сайти не є винятком. Всі передивляються показники трафіку. Треба розуміти, що в Україні, як і в більшості країн світу, великій частині переглядів сприяє футбол, оскільки він має надзвичайно велику фан-базу. Звичайно, футбол посідає топ-позиції в Україні. З того, що я знаю, нині найбільш популярними видами спорту є теніс та бокс. Зрозуміло, це відбувається завдяки тому, що ми маємо спортсменів, які демонструють високі результати. Вони сприяють популярності. Тут відзначу і біатлон. Цей спорт за останні роки також зумів зібрати велику аудиторію. Умовна Олена Підгрушна стала брендом завдяки своїм результатам. Вона організовувала автограф-сесії, які збирали чимало людей. Бокс – це вид спорту, де завжди були яскраві представники з результатом. У тенісі увага сконцентрована на Еліні Світоліній. Хоча інші дівчата зараз також прогресують. У футболі національна збірна стрімко підвищила свій рівень. Звичайно, на умовному sport.ua ці види спорту набирають значно більше переглядів. Матчі збірних – це завжди пік популярності футзалу. Національні команди завжди акумулюють на собі всю увагу читачів. Безумовно, у той час увага до нашого виду спорту неабияк збільшується у порівнянні з чемпіонатами та Кубками України. Тут я б відзначив старання АФУ, яка робить з матчів національної збірної шоу, яке цікаве глядачам. Тут і афіші, і реклама. Хотілося б трохи більше новин. Однак, наскільки я розумію, у цьому плані бракує людського ресурсу. І у клубах, і у будь-якій іншій прес-службі одна людина не має змоги робити все. Має бути команда. Однак, не думаю, що найближчим часом ситуація у клубах, АФУ та регіональних асоціаціях або федераціях зміниться. Тут навіть «Продексім» зі стабільною фінансовою ситуацією особливо не виділяється. Тобто, знову повертаємося до питання наявності всього однієї людини у прес-службі. Для якісної роботи потрібні кілька осіб. Їхня кількість залежить від поставлених завдань. На жаль, керівники клубів цього не розуміють. Така ситуація є і футболі. У нашому виді спорту не всі мають таку можливість.

Щодо популярності, то тут також додам і про результат виступу національної збірної, який не потішив вболівальників. Це вже відсутність змоги зайвий раз спробувати розширити аудиторію. На тих-таки загальноспортивних ресурсах, зважаючи на нашу маленьку фан-базу важко популяризувати футзал, оскільки авторам матеріалів потрібно платити гонорар, який просто не відбивається кількістю переглядів. Це таке собі замкнене коло. Ніхто не хоче працювати у мінус. З іншого боку, загальноспортивні сайти навіть не намагаються цього робити, адже людина на головній сторінці може побачити новину про футзал, і зацікавитися цим видом спорту. Як я вже зазначав раніше, я свого часу дізнався про цей вид спорту з футбольної газети. Треба шукати механізми для виходу з цього замкненого кола.

– Чи зможе збільшити кількість аудиторії поповнення кадрів серед представників ЗМІ саме у футзальних виданнях?

– Думаю, так. Однак, не надто суттєво. Футзальна аудиторія добре знає всі провідні сайти, які публікують футзальні новини. А хто не чув про футзал або він йому не надто цікавий – просто пройде повз.

– Що є запорукою успіху: якісне висвітлення чи високі результати?

– На моє переконання, ці процеси є взаємопов’язаними. Думаю, якщо розподіляти важливість, то тут віддам 70% результатам і 30% – висвітленню. Однак, додам, що класні результати можуть значно поліпшити й якість висвітлення. Тут, передусім мова про збірні та єврокубки. Можна знайти більшу аудиторію або ж журналістів, які захочуть більше заглибитися у цю тему та писати про футзал.  

Однак, і висвітлення є дуже важливим. Як приклад, жіночий футзал. Чоловічий футзал має певну фан-базу. У жіночого вона є значно меншою. Висвітлення цієї галузі перебуває на дуже низькому рівні. Починаємо з прес-служб команд-учасниць. Мало інформації і на сайті АФУ. Якщо повернутися до клубної теми, то президенти топових команд мають запитати у себе: що вони зробили для популяризації жіночого футзалу в Україні? Звичайно, добре, що вони фінансують команди. Однак, цього замало для популяризації. Навіть якщо оцінювати Вищу лігу. «Тесла-ЗХО» має власний сайт. Однак, він вже рік не наповнюється інформацією. Фактично, всі обмежуються картинками з результатами у соціальних мережах. Так, була певна тимчасова активність від «Будстара-НПУ» з інтерв’ю. Однак, у порівнянні з чоловічими клубами, зроблено дуже мало роботи. Хтось каже про фінанси? Можна провести майстер клас від гравців збірної України чи відвідати дитячий будинок та подарувати якісь солодощі. Не думаю, що це великий удар по фінансовій стабільності команди. Водночас, це вже залучення якоїсь аудиторії. Навіть не треба нічого вигадувати – будь-які ідеї для безкоштовної промоції можна знайти в інтернеті.

Віддам належне щодо роботи зі збірною. Тут завжди є якісь промо та інформативність від АФУ. Також можу відзначити й деяких гравців, які активно вибудовують свій бренд та імідж у соціальних мережах. Це Анастасія Кліпаченко, Юлія Дударчук та Ірина Дубицька. Я б назвав їх трьома локомотивами, які тягнуть на собі популяризацію жіночого футзалу. Не хочу ображати інших, вони також докладають зусиль, однак, не досягнули того рівня популярності. Своєю інформативністю ці троє підтримують інтерес до власних персон та жіночого футзалу загалом. Це сприяє частковій заміні функцій клубних прес-служб, які фактично відсутні. Щодо впізнаваних облич ще додам Юлію Форсюк. Однак, раніше вона активніше вела власні сторінки. Мені здається, що зараз Юлія більше сконцентрована на грі та організаторській роботі у клубі. Підсумовуючи, вважаю, що потрібно працювати над популяризацією, оскільки навіть фан-база чоловічого футзалу не є надто охопленою. Навіть такі дії можуть посприяти тому, що про жіночий футзал дізнаються більше людей.

– Текст чи медіа? Статистика чи опис? Що є більш цікавим для аудиторії?

– Як на мене, нині аудиторія не надто любить читати. Більше уваги залучає відеоконтент. Переважно, не надто довгі відео: якийсь супергол або суперфінт. Особисто я люблю довгі інтерв’ю, аналітику і статистику. Однак, на моє переконання, більшість аудиторії обирає якісь короткі відео.

Щодо другої частини, то, звичайно, статистика відграє велику роль. Зараз у чемпіонаті Білорусі після матчів подається певний статистичний мінімум, який має бути. Хотілося б, щоб він був присутнім і в Україні. Щодо описових текстів, то, зараз популярними є не типові огляди, а якісь нові підходи: власна аналітика або щось інше, що стане цікавим для читача. Важливими є обидва компоненти.

– Робота прес-служб якої з команд Favbet Екстра-ліги тобі подобається найбільше?

– Як я вже зазначав раніше, одна людина не може якісно виконувати всебічну роботу прес-служби. Має бути певна кількість людей, які розподілені за напрямками. Скажу відверто, що я аналізував роботу іспанських команд. Зокрема, «Барселони» та «Мовістара Інтер». Вона також не є такою, якою мала б бути. Тож, можливо, я маю якісь занадто високі вимоги. Якогось орієнтира у футзалі немає. Навіть та сама «Бенфіка». Один сайт для команд з усіх видів спорту. Це, м’яко кажучи, не надто зручно. Загалом, те саме можу сказати і про вже згадану «Барселону». Свого часу досить якісно працювала прес-служба «Діни». Однак, цей клуб вже став аматорським.

Щодо України, то тут раніше провідне місце посідав «Ураган». Беру до уваги усі компоненти, тобто фото, відео, статистика, новини та інше. Потім у них був певний спад. Однак, зараз клуб перебуває на шляху до повернення попередніх позицій. У будь-якому випадку, я поставлю івано-франківців на перше місце. Навіть, незважаючи на не найбільший сильний період висвітлення, «Ураган» перебуває далеко попереду. Також відзначу роботу Анатолія Подвойського у прес-службі «Сокола». Інші команди також роблять намагання у покращенні своєї роботи, але, на жаль, ніхто не працює так, щоб якісно охопити усі потрібні напрямки. Ми знову повертаємося до того, що їм явно бракує кадрів.

– Не так давно у тебе був блог про київський футзал? Чому перестав працювати у цьому форматі?

– Перша ідея такого стріму з’явилася 2017 року. Дебютна трансляція відбулася під час проведення останнього Кубка Свободи. Також я робив стріми під час фіналу АФЛУ у Києві два роки тому. Після цього я не був присутнім на подібних подіях та нічого не знімав. Були певні плани на майбутнє. Однак, той-таки Кубок Свободи перестали проводити. Було прагнення до розвитку. Навіть виїжджати кудись під певні події. Втім, з певних причин, майбутнього розвитку у цій галузі не відбулося. Проте, якщо з’явиться нагода, то обов’язково хотів би продовжити.

– Як з’явилася ідея писати футзальні статті на Вікіпедії?

– Це відбулося саме тоді, коли я почав шукати статистику. Якраз для матеріалу у Вікіпедії знадобилася футзальна статистика. Фактично саме з Вікіпедії я потрапив до футзальної журналістики. Тобто, статті принесли нові знайомства, завдяки яким я став футзальним журналістом. Однак, не забув і про роботу над Вікіпедією. Просто зараз маю значно менше часу, тому активність трохи згасла. Однак, коли я починав це робити, то українського футзального контенту там майже не було.

– Як ти вже зазначав, найбільша увага у футзалі завжди прикута до збірних. Як підсумуєш 2019-й та 2020-й роки для національної, жіночої та юнацької збірних?

– Варто розпочати з національної збірної. Останні роки ми постійно перебуваємо на одному рівні. Можливо є якісь кроки вперед, однак, значними я б їх не назвав. Натомість, впродовж цього періоду низка збірних підвищила свій рівень. Є команди, які ми позавчора обігрували розгромно, вчора – досить складно, а сьогодні – граємо внічию або поступаємося. Це такий собі дзвоник. В одному з інтерв’ю Валерій Легчанов казав, що потенціал цієї збірної є вищим за результати. Я колись також писав про це у коментарях. Тож, абсолютно згоден з цією думкою. Тут як приклад можна навести гру «Продексіма» у Лізі чемпіонів. Команда продемонструвала досить непогану гру з «Барселоною». Можливо, не таким яскравим був поєдинок проти «Бенфіки». Однак, нічия з таким суперником – це вагомий результат. Тобто, «мельники» зуміли продемонструвати класний футзал у протистояннях з суперниками, які є вищими за класом. Натомість, у збірної є проблеми з суперниками, які вищими за рівнем. Це було завжди. Зараз навіть є складнощі і з командами, котрі є рівними за класом. Водночас, відзначу і зустріч елітного раунду проти Іспанії. Хлопці відчайдушно боролися за перепустку до фінальної частини або хоча б за кваліфікацію до плей-офф. Якщо повернутися до питання про потенціал – виникає питання: що ж нам заважає його реалізувати? Роки минають, а результат не покращується. Можливо, скажу досить непопулярну річ, яку складно втілити у життя. Особисто мені хотілося б побачити Хаві Родрігеса на посаді наставника збірної України паралельно з «Продексімом». Коли ще буде такий шанс, оскільки з нового сезону іспанець знову працюватиме в Україні. Мені здається, що для майбутнього потрібні кардинальні зміни. Ми говорили про популяризацію. Те, що національна збірна не гратиме на чемпіонаті світу – це серйозний удар по цьому аспекту. Тобто, знову ж таки, це втрачений шанс засвітитися, знайти більше партнерів або спонсорів саме для збірної.

Щодо жіночої збірної. Як на мене, в успіху цієї команди є велика заслуга АФУ. До слова і щодо національної збірної, асоціація намагалася врятувати ситуацію завдяки проведенню елітного раунду в Україні. Свої вболівальники могли б нам допомогти. Однак, з цим трохи не пощастило. Водночас, жіноча збірна грала поєдинки основного раунду Євро-2019 у Черкасах. Таким чином, ми вже не могли зіграти проти Іспанії та Португалії, які також були господарями своїх груп. Окрім того, пощастило, що збірна Італії потрапила до одного квартету з іспанками. Далі вже відзначу дії збірної, яка посіла перше місце у своїй групі. Тобто, завдяки такій роботі, ми не лише потрапили до ТОП-4, але й починали жеребкування на Євро-2021 з першого кошика. Знову відзначу АФУ, яка виборола право грати приймати основний раунд вдома. І знову, на щастя, італійки не будуть нашими суперницями. Поки що обставини ведуть до того, щоб жіноча збірна Україна знову потрапила до Фіналу Чотирьох та зберегла або покращила свій високий рейтинг. До того ж, це приріст популярності жіночого футзалу в Україні. Тут відзначу АФУ і з приводу спарингів з серйозними суперниками. Зокрема, дуже часто збірна грала з Італією, а у березні мала летіти до Португалії. Це допомагає неабияк підвищувати рівень жіночої збірної. Тут варто зробити ремарку з приводу того, що чемпіонат Європи вийшов на офіційний рівень, і конкуренція зростає. Загалом, роботу жіночої збірної оцінюю позитивно.

У випадку з юнацькою збірною були очікування, що можна буде подолати груповий етап фінальної частини Євро-2019. Однак, проти хорватів хлопці зіграли досить безбарвно. Звичайно, відзначу те, що команда подолала основний раунд. Однак, загальний результат міг бути кращим. Чогось забракло. Далася взнаки травма капітана збірної Владислава Завертаного, якої він зазнав у першому поєдинку фінальної частини. Зважаючи на обмежену ротацію від тренерського штабу, це стало серйозною втратою для команди. Також були й інші проблеми, адже на кадровий потенціал цього покоління вплинула війна на сході і те, що «Сокіл» зі своїх міркувань не відпустив гравців до збірної. Однак, незважаючи на всі обставини, наша команда могла поборотися за вихід до півфіналу.

– В інтерв’ю на нашому сайті досить часто лунає питання про враження від виступу «Продексіма» у цьогорічній Лізі чемпіонів, тому для тебе трохи його переформулюю. Як вважаєш, за умови плідної роботи, певного підсилення та з тим самим тренером наступного сезону херсонський клуб зможе покращити попереднє досягнення?

– Тут багато залежить і від жеребкування. Однак, зараз, ринок трохи просів через кризу. Якісні гравці вже не можуть розраховувати на таку високу зарплатню, яку вони отримували до того. Тобто, є можливість підписати висококваліфікованих гравців за адекватні кошти. Скажімо так, у футзальних колах є інформація, що «Продексім» може додати до свого складу дуже сильних виконавців. Будемо на це сподіватися. Попередній сезон у Лізі чемпіонів продемонстрував, що команда має потенціал. Після повернення Хаві Родрігеса – йому потрібно буде повернути команду на попередній рівень, який на мою думку, трохи знизився після того як іспанець залишив херсонський клуб. А далі вже має бути якісне підсилення футзалістами, які б могли органічно влитися до колективу та четвірок загалом. Як приклад можна навести «Ураган», який цього трансферного вікна підписав чималу кількість сильних виконавців. Як підсумок, майже ніхто не заграв, а двоє – залишили склад команди. Тобто, якщо вдасться знайти якісне підсилення, Хаві Родрігес матиме час на якісну підготовку команди і вдало складеться жеребкування – «Продексім» матиме шанс зіграти у Фіналі Чотирьох Ліги чемпіонів.

– Останнє питання. Зараз продовжується чемпіонат у Білорусі, де виступають досить багато українців. Спрогнозуй результати вирішальних матчів півфінальних серій.

– Досить непередбачувані півфінальні серії. Важко щось прогнозувати. Мені чомусь здається, що «БЧ» пройде до фіналу. Взагалі, приємно, що українці перебувають на провідних ролях у топових командах з Білорусі. Вдвічі приємніше, що вони у будь-якому випадку зіграють і у фіналі. У другій парі спрогнозую перемогу «Сталіци». Все ж, після другого поєдинку, мінчани мають психологічну перевагу над «Вітеном».

Прес-служба Асоціації футзалу України

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Команда І О
1 Енергія (Львів) 6 16
2 Продексім (Херсон) 5 15
3 Ураган (Ів.-Франківськ) 5 10
4 ХІТ (Київ) 5 9
5 Моноліт-Viva Cup (Харків) 5 6
6 ІнБев (Житомир) 5 4
7 АФФК Суми (Суми) 5 4
8 ДЕ ТРЕЙДИНГ (Миколаївка) 5 4
9 Сокіл (Хмельницький) 6 4
10 Кардинал-Рівне (Рівне) 5 1
Команда I O
1 Будстар-НПУ (Київ) 8 20
2 Збірна Харківської області-Тесла (Харків) 8 8
3 IMS-НУХТ (Київ) 7 7
4 ПЗМС (Полтава) 7 6
Команда I O
1 ДЕ ТРЕЙДИНГ (Миколаївка) 9 24
2 Володимир (Вінниця) 10 20
3 Рятувальник (Ромни) 10 16
4 Ураган-2-КФВ (Ів.-Франківськ) 9 15
5 Продексім-2 (Херсон) 10 10
6 Бердянськ (Бердянськ) 10 0

Технічний спонсор АФУ

Дитячо-юнацький футзал

Відео-канал АФУ

Вхід

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Дякую, але більше не показуйте мені це вікно!