У п’ятницю Україна у вольовому стилі перемогла Німеччину та продовжила свою переможну ходу у відборі на Євро-2026. Одним із вболівальників, які наживо підтримували нашу збірну, був Євген Семенович Ривкін. Оскільки заслужений тренер тісно пов’язаний з Німеччиною (наразі він тренує лідера Бундесліги – ГОТ 05), кращого героя для інтерв’ю за підсумками матчу було годі й шукати. У текстовій версії бесіди ви можете прочитати аналіз поєдинку, перспективи розвитку німецького футзалу, а також враження Ривкіна від нещодавніх київських дербі між ХІТом та Авророю.
– Ви особисто були на матчі. Арена в Геппінгені була заповнена вщент?
– Так, я особисто був на грі. Вільних місць не було.
– На трибунах було чимало й українців. Як вам атмосфера?
– По-перше варто відзначити, що німці завжди дуже класно організовують такі матчі, тому я був не здивований. По-друге, звичайно, гра проти чинних бронзових призерів чемпіонату світу викликала великий інтерес, тому було багато глядачів. Українських уболівальників також було доволі багато. Відбулося свято і дуже цікава гра, яка для нашої команди виявилася непростою, але німці завжди грають на дуже специфічному покритті – тарафлексі. Це щось ближче до гуми, зазвичай на такому покритті грають у гандбол, волейбол. Коли я працював у Локомотиві, нам теж доводилося грати на тарафлексі. Він не дозволяє швидко рухати м’яч і природно, що нашим хлопцям був потрібен деякий час на адаптацію. Клас є клас, у наших гравців він вищий, ніж у німецьких, але боротьба була, адже німці мають гравців із дуже непоганою технікою. Тому була така цікава гра, і я вважаю, що рахунок по грі.
– Чому, на вашу думку, ця гра виявилася складнішою, ніж очікувалося? Пов’язуєте це виключно з покриттям, чи є й інші фактори?
– Коли рахунок став 5:1, всі вболівальники подумали, що далі буде ще. Я не знаю точно, але, можливо, так подумали і наші хлопці. Це футзал – вже всі навчилися грати. Я ще раз підкреслю, що в Німеччини є дуже талановиті гравці, і вони це довели на майданчику. Всі повинні розуміти, що футзал у Німеччині ще не має професійного статусу, тобто всі гравці ще десь працюють, але грають вони дуже непогано і можуть дуже гучно вистрілити. Наприклад, у товариській грі вони обіграли збірну Іспанії.
Тому я, відверто кажучи, не здивований, що був бій, але наші виграли – це головне. Це дуже важливі три пункти для того, щоб вийти на наступне Євро. Наступна гра буде не менш важливою. Це розуміють і хлопці, і тренери, тож думаю, що наступний матч буде ще цікавіший, адже буде інше покриття. Очікую, що він буде дуже важкий для німецької команди.
– Зрозуміло, що ви дивилися матч насамперед як вболівальник збірної України, але водночас, думаю, у вас також був професійний інтерес поспостерігати за своїми підопічними з ГОТ 05 – Ерміном Коїчем та Кім Гертеріхом. Як оцінюєте їхню гру?
– По-перше, я задоволений, що вони взяли участь у цій грі, адже Ермін вперше викликався до національної команди. Він відразу ж почав у стартовій п’ятірці, це було дуже непросто. Кім вже викликався, але раніше він майже не грав. Те, як вони зіграли цей матч – в цілому, я задоволений. В них були тактичні помилки, але це природно, бо якщо гравець грає, то він буде помилятися. Ерміну та Кіму треба додавати з кожним матчем. Коли до них прийде досвід, то вони непогано гратимуть. Якщо дивитися на їхній рівень за грою проти України, то в мене є питання, але вони невеличкі.
– Також хотілося б поставити вам кілька питань саме про німецький футзал. Зараз ваша команда лідирує в Бундеслізі, а її кістяк складають українські футзалісти – брати Сорокіни, Литвиненко, Ременець… Інша частина колективу – місцеві гравці. Як вам вдається налаштовувати комунікацію? Чи немає такого, українці спілкуються тільки з українцями, а німці – з німцями?
– Почнемо з того, що в команді ми спілкуємося німецькою. Скажімо так, наші хлопці володіють нею на такому рівні, який дозволяє їм розуміти один одного. Так, звичайно, десь вони можуть говорити між собою, але всі ми намагаємося спілкуватися німецькою, тому немає ніяких таборів. Я вважаю, що є ще й футзальна мова, яку розуміють всі. Якщо хлопцям цікаво на тренуваннях, якщо їм подобається те, що вони роблять, то ця футзальна мова працює. Те, що зараз ми маємо такий результат, свідчить про те, в нас є взаєморозуміння.
Але треба розуміти, що в Німеччині футзал – це не професійна гра. Наша команда повністю не професійна. Всі наші гравці працюють або навчаються, тому в Німеччині треба дивитися результат після плей-оф. Тут може бути все, що завгодно. Оскільки все вирішується у плей-оф, я не дивлюся на місце, на якому ми зараз перебуваємо. Для мене головне, щоб ми потроху додавали у грі.
– Можливо, ви, як людина, яка працює в німецькому футзалі, знаєте, чому в Німеччині лише відносно нещодавно прийшли до створення національної збірної? Перший матч було зіграно ще менше 10 років тому.
– Мені важко відповісти, бо кожна країна розвивається по-своєму. У таких двох найфутбольніших країн, як Німеччина та Англія, з футзалом не дуже. Чому так? Напевно, тому що всі бажають грати у футбол, розуміючи, що це більш перспективно. Але в Німеччини зараз є непогана збірна, якої в Англії немає. Коли Німеччина захоче зробити футзал професійним видом спорту, за місяць усе буде так, як треба, бо клуби, які грають у Бундеслізі, вже підготовані до цього – на кожен матч заповнюються трибуни, працюють клубні кафе. Не вистачає зарплат, тому паралельно з грою у футзал хлопці повинні працювати.
Для Німеччини це абсолютно нормально, але це поки що не дає того розвитку, який міг би тут бути. Країна дуже багатонаціональна, є багато класних, високотехнічних гравців. Тому якщо німці забажають зробити футзал професійним видом спорту, то Бундесліга буде дуже популярною. Мої слова підтверджує те, що було перед матчем між збірними Німеччини та України – і лазерне, і світлове шоу. Так починається кожна гра збірної, тому німці вміють усе гарно організувати. Потрібно просто чекати, коли вони зроблять останній крок і футзал стане професійним видом спорту. Але коли це буде – я не знаю.
– Так, справді вражає, як вони підійшли до організації матчу.
– Вони влаштовують таке шоу перед усіма матчами. Не важливо – грають проти топ-суперника чи ні. Вони вміють робити це.
– В цілому ви очікуєте, що німецький футзал буде прогресувати й надалі? Бо дистанція перших 10 років говорить про те, що збірна Німеччини показує все кращі результати з кожним наступним відбірковим турніром.
– Я не можу сказати, що я очікую. Я сподіваюся – це різні речі. Бо очікувати я можу лише в тому випадку, якщо гравець буде сконцентрований тільки на футзалі. В такому разі розвиток буде, але наразі гравці національної команди грають в усі види футболу – і в медіафутбол, і в міні-футбол. Думаю, в таких умовах, буде важко розвивати футзал. Це виправить тільки підвищення футзалу до професійного виду спорту, але як воно буде – подивимося. Я можу тільки сподіватися.
– Які професії гравці вашої або інших німецьких команд поєднують з грою у футзал?
– Є і кухарі, і водії, і поштарі. Це може бути не повний робочий день. У найкращому випадку можуть працювати тренером у спортивній школі, але є і кур’єри, і фізітерапети. Це нормально, що є аматорські команди, бо у футзал хочуть грати всі. Але ж це не професійний футзал, а ми говоримо про те, щоб футзал став у Німеччині професійним видом спорту.
Україна має національну команду, яка посідає третє місце у світі. Я вже казав про це раніше і скажу ще раз – на мій погляд, наші хлопці були нічим не гірші, а можливо і кращі за Бразилію у півфіналі чемпіонату світу. Чому не вистачило досвіду? Тому що, на відміну від Бразилії, вони ніколи не грали на такому рівні. Тому бразильці і грали дуже обережно, але всі хлопці, які грають у нашій національній команді, – професіонали. Вони сконцентровані на своїй справі – тренуються, грають за свої клуби та захищають честь нашої країни на важливих міжнародних змаганнях. Але вони професіонали, тобто не зайняті іншою роботою поза футзалом. Національна команда показує, який ступінь розвитку виду спорту в державі. Тому поки так залишатиметься, Німеччині буде важко розраховувати на якісь досягнення.
– Наостанок хочеться попросити вас поділитися враженнями від січневих матчів між ХІТом та Авророю, які стали чудовою рекламою українського футзалу. Що можете сказати про ці поєдинки? І чи можете спрогнозувати матч-відповідь 1/8 фіналу Favbet Кубку України?
Давайте з почнемо з останнього запитання. Мені важко щось сказати щодо прогнозу, бо я не займаюся таким. Футзал – це гра з багатьма несподіванками, тому подивимось. Зараз протистояння ХІТа і Аврори є топовим. Воно викликає величезний інтерес і сприяє розвитку всього українського футзалу. Кожен клуб має свій вектор розвитку, кожен намагається зробити щось цікаве для вболівальників. Вважаю, що ще одна гра тільки додасть нам розвитку.
Стосовно двох матчів, які вже відбулися, то це були дуже цікаві поєдинки. Я не буду їх коментувати, бо я трохи зацікавлена сторона. Але я із задоволенням дивився ігри та переживав за ХІТ. Бачив, які моменти нам, можливо, потрібно виправити. Подивимося, як складеться третя гра, але я очікую, що знову буде дуже цікаво і непередбачувано.