6 жовтня національна збірна України з футзалу у рамках третього туру Елітного раунду Європейської кваліфікації чемпіонату світу – 2024 зіграє проти збірної Сербії. Зважаючи на те, що Сербія ще з 2014 року активно підтримує росію у війні проти України, то для «синьо-жовтих» цей матч буде не тільки важливим з турнірної точки зору, а і принциповим – з політичної точки зору. Можна багато згадувати про те, як фани бєлградської «Црвєни Звєзди» виставляли прапори росії та невизнаної цивілізованим світом на матчі баскетбольного Єврокубку між «Црвєною Звєздою» та київським «Будівельником» у 2014 році. Такі ж самі витівки серби робили у 2016 році на «Белград Арені» під час чвертьфінального матчу футзального Євро-2016 (того самого, який закінчився перемогою балканців за 0,3 секунди до кінця основного часу). На додачу, скажемо, що збірна Сербії нещодавно грала товариські матчі проти збірної країни-окупанта. Тому, знову ж таки, варто наголосити на тому, що матчі у Враньє, так само, як і 11 жовтня в угорському Береттьоуйфалу, матимуть і політичний аспект. А якщо ж казати про спортивний аспект, то не забуваємо, що наразі збірна Сербії очолює групу «В» Елітного раунду Європейської кваліфікації ЧС-2024. В активі підопічних Деяна Маєця наразі чотири очки – на один пункт більше, ніж у збірної України. Тому, фактично це буде битва з прицілом на можливе лідерство у групі. І якщо підопічні Олександра Косенка обіграють сербів, а бельгійці заберуть очки у збірної Польщі, то саме українська команда очолить турнірну таблицю групи «В».
Однак, наразі ми поговоримо саме про збірну Сербіє, а якщо сказати точніше – представимо її українській футзальній спільноті. І, за традицією, почнемо з того часу, коли футзал у Сербії тільки зароджувався. Щоправда, тут є один нюанс. Якщо казати про історію сербського футзалу, то одразу варто зауважити, що вона бере своє коріння ще з тих часів, коли була об’єднана Югославія, до якої входили Сербія, Чорногорія, Хорватія, Словенія, Косово, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина. І в тій об’єднаній соціалістичній Югославії футзальний рух почав набирати серйозну популярність у 80-х роках минулого століття. Однак, разом з тим, варто зазначити, що сербські клуби були там не на провідних ролях. Тоді тон задавали переважно клуби з Хорватії, які, зокрема, представляли об’єднану Югославію у Турнірі європейських чемпіонів з футзалу (а «Успіняча» взагалі ставала переможцем цих змагань), або ж з Боснії і Герцеговини (боснійський «Селджак» став бронзовим призером Турніру європейських чемпіонів у 1991 році). А ось про виступи сербських команд на європейському клубному рівні вже поступово можна згадувати з того часу, коли був започаткований Кубок УЄФА з футзалу, який зараз трансформувався у футзальну Лігу чемпіонів. Окрім того, у 2003, 2004, 2008 та 2012 роках сербські клуби грали у футзальному Кубку володарів Кубків європейських країн, який організовувався іспанською Національною футзальною лігою (LNFS). Але найбільше сербський футзал асоціюється з найтитулованішим футзальним клубом Сербії – «Економацем» з Крагуєваца, який має у своєму активі одинадцять титулів чемпіона Сербії (національний рекорд) та п’ять титулів володаря Кубку Сербії. І історично так сталося, що саме «Економац» довгий час був базовим клубом збірної Сербії з футзалу.
Якщо ж казати про саму збірну Сербії, то треба зазначити, що ця балканська країна у різні часи називалася по-різному. Спочатку це була збірна Югославії (вже не соціалістична, ще з Косовим та Чорногорією у складі), потім – збірна Сербії і Чорногорії, і, зрештою, після від’єднання Чорногорії, це тепер просто збірна Сербії. Що цікаво – збірна України жодного разу не грала проти збірної Сербії і Чорногорії, але грала проти збірної Югославії та збірної Сербії. Однак, це вже тема для окремого матеріалу. Зараз же просто скажемо, що збірна України вперше зустрічалася зі збірною тоді ще Югославії у далекому 1995 році, коли за збірну України вже грали молоді Олександр Косенко (нинішній головний тренер національної збірної України) та Ігор Москвичов (нинішній головний тренер юніорської збірної України). А остання зустріч української команди вже зі збірною Сербії відбулась у Нідерландах, на Євро-2022. Тоді «синьо-жовті» взяли у сербів переконливий реванш і за виліт у чвертьфіналі Євро-2016, який проходив у Сербії, і за поразку в Основному раунді відбору на ЧС-2021, яка фактично поставила хрест на сподіваннях української команди поїхати на «мундіаль» у Литву.
Загалом же збірна Сербії (Югославії) має, чим похвалитися, якщо казати про виступи цієї балканської команди як на чемпіонатах світу, так і на чемпіонатах Європи. Вперше на чемпіонаті світу збірна Сербії зіграла у 2012 році у Тайвані. Тоді балканці посіла перше місце у групі «Е», випередивши збірні Чехії, Єгипту та Кувейту, але в 1/8 фіналу поступились аргентинцям. А вдруге (і, поки що, востаннє) збірна Сербії пробилась на «мундіаль», коли той проходив у 2021 році у Литві. При цьому, в Елітному раунді відбору, матчі якого проходили у сербському місті Ніш, серби здолали збірну України (5:2), а потім вийшли на чемпіонат світу за підсумками протистоянь у раунді плей-оф. У Литві же сербська збірна посіла третє місце у групі «F», пропустивши вперед лише збірні Аргентини та Ірану. Проте, балканці з третього місця вийшли до 1/8 фіналу, де в екстра-таймах поступилися майбутнім чемпіонам світу – португальцям.
А ось на чемпіонатах Європи збірна Сербії (Югославії) грала частіше. Дебютувала вона у 1999 році на чемпіонаті Європи в Іспанії. Здобувши лише одне очко у матчі зі збірною Нідерландів, серби (тоді ще – югослави) фінішували на останньому місці у групі «А», пропустивши вперед не тільки Нідерланди, а й Іспанію та Хорватію. Після цього збірна Сербії вийшла до фінальної частини чемпіонату Європи, який у 2007 році проходив у Португалії. Там балканці посіли третє місце у групі, пропустивши вперед збірні Іспанії та росії, але випередивши збірну України, над якою була здобута перемога з рахунком 3:2 (Євро-2007 був, мабуть, найбільш провальним за всю історію виступів збірної України з футзалу на чемпіонатах Європи. – Прим. авт.). Відповідно, до півфіналу серби не вийшли. На Євро-2010, який приймала Угорщина, збірна Сербії вперше у своїй історії вийшла до чвертьфіналу чемпіонату Європи, здобувши дві перемоги у групі «С» над Словенією та росією, і це була справжня сенсація. Однак, у чвертьфіналі сербська збірна поступилася майбутнім віцечемпіонам Європи – португальцям. За два роки, на Євро-2012 у Хорватії, серби знову вийшли у чвертьфінал, але вже з другого місця у групі «D». Попереду були лише португальці. А ось найбільше досягнення сербів було на домашньому Євро-2026. Опинившись у одній групі зі Словенією та Португалією, Сербія здобула дві перемоги, потім у чвертьфіналі, завдяки голу за 0,3 секунди до фінальної сирени, здолала збірну України, а у півфіналі господарі Євро-2016 поступилися своїм політичним друзям, тобто – збірній росії. Могли серби порадувати своїх уболівальників бронзовими медалями, але програли у матчі за третє місце збірній Казахстану з рахунком 2:5. У 2018 році сербська збірна грала на Євро у сусідній Словенії, і завдяки перемозі над господарями турніру та нічийному результату в матчі з Італією вийшла з першого місця у групі «А», однак у чвертьфіналі поступилася старим знайомим – збірній Казахстану. Крайній раз збірна Сербії брала участь у фінальній стадії чемпіонату Європи з футзалу грала у 2022 році, у Нідерландах. І, що приємно, саме там відбулась крайня зустріч зі збірною України, яка завершилася перемогою підопічних Олександра Косенка з рахунком 6:1. Ця поразка вплинула на невтішний для сербів підсумок – балканці вперше за довгий час не вийшли з групи, пропустивши вперед українців та португальців.
Якщо ж казати про склад нинішньої збірної Сербії, то тут поступово відбуваються деякі зміни. Зокрема, це стосується воротарської лінії, оскільки довгий час сербська збірна асоціювалася з багаторічним стражем воріт цієї команди – Міодрагом Аксентієвичем. Якщо подивитись на нинішній склад збірної Сербії, то тут можна звернути увагу і на відсутність Неманьї Момчиловича, який мав би стати першим номером у сербській збірній після відходу Аксентієвича. Однак, наразі «пост № 1» відданий Якову Вулічу. Але при цьому решта гравців, яких можна вважати лідерами збірної Сербії, на місцях. Це і 38-річний Слободан Рейчевич, і Страхінья Петров з італійського «К’ямпіно Футзал», і Стефан Ракіч, який грає у польському «Рекорді» та є одноклубником українця Тараса Королишина. До речі, Ракіч є одним з небагатьох футзалістів збірної Сербії, який не приїздив до стану збірної Сербії, коли вона грала проти збірної росії. Але головною зіркою цієї збірної Сербії, безумовно, є гравець іспанського «Мовістар Інтера» Йован Лазаревич. На старті сезону він у своїй команді показує непогану гру, і немає сумнівів у тому, що саме на ньому здебільшого акцентуватимуть увагу гравці збірної України.
Збірна Сербії в Основному раунді відбору на ЧС-2024 посіла друге місце у групі 9, віддавши першу сходинку збірній Франції. А ось у Елітному раунді відбору серби вже встигли провести два матчі. Спочатку підопічні Деяна Маєця несподівано переграли на виїзді збірну Польщі (2:1), а потім так само несподівано зіграла внічию з бельгійцями (3:3).
І, наостанок, скажемо пару слів про спорткомплекс «Враньє», у якому, власне кажучи, і відбудеться поєдинок між національними збірними Сербії та України. У 2019 році юніорська збірна України (U-19) грала у Враньє два товариських матчі проти сербських однолітків у рамках підготовки до Основного раунду Євро-2019 (U-19). Тоді підопічні Віталія Одегова програли балканцям (4:5 та 1:2 відповідно), і Владислав Завертаний, який тоді грав за юніорську збірну України, а зараз вже викликаний у розташування національної збірної, точно пам’ятає ці матчі. Тому, у нього, мабуть, буде особливе бажання взяти реванш вже на іншому рівні. І це бажання збігається з бажанням української футзальної спільноти побачити перемогу збірної України у першому з двох поєдинків проти збірної Сербії.
Нагадаємо, що матч третього туру Елітного раунду Європейської кваліфікації ЧС-2024 між збірними України та Сербії відбудеться 6 жовтня у сербському місті Враньє. Початок поєдинку – о 19.00 за київським часом. Пряма трансляція відбуватиметься на медіасервісі «MEGOGO» на YouTube-каналі «MEGOGO СПОРТ».
Пресслужба Асоціації футзалу України
Фото: УЄФА