Вже сьогодні, 23 вересня, Національна збірна України проведе перший із двох запланованих матчів проти Литви. Навряд чи пересічний український вболівальник має чітке уявлення про литовський футзал, тож напередодні гри ми запропонували поспілкуватися людині, яка формувала та будувала сучасну збірну Литви. Це Євген Семенович Ривкін – знаний і титулований український тренер, який свого часу провів на чолі місцевої національної команди близько трьох з половиною років.
– Після завершення періоду роботи в Литви ви розповідали, що дуже складно зробити збірну в країні, в якій футзал ще не вийшов на повноцінно професійний рівень. Як ви вважаєте, чи змінилося в литовському футзалі щось у кращий бік?
– Треба відзначити, що все рухається вперед, зокрема і футзал у Литві. Коли ми тільки починали (роботу зі збірною Литви – прим.), у них сезон починався десь наприкінці жовтня, а закінчувався вже на початку березня, тобто сезон тривав орієнтовно 4 місяці.
А цього року в березні вони провели Суперкубок, у якому зіграли чотири команди. Вони достатньо непогано грали, я дивився, цікаво. Це показник того, що литовський футзал рухається вперед.
Стосовно того, чи додали клуби у професіоналізмі – мені важко судити, але більшість литовських клубів зараз мають легіонерів з Південної Америки. Звичайно, у «Жальгірісі» вони були завжди, але у зараз вони є у всіх провідних команд – і не один, не два, а майже пів команди. Наскільки я знаю, команду «Вікінгая» з Йонави зараз тренує іспанський фахівець, тобто литовський футзал рухається, і рухається дуже непогано.
Стосовно збірної Литви можу сказати, що зараз кістяк команди складають ті хлопці, з якими я починав свою роботу. На той час вони були ще дуже молоді, але амбітні хлопці. Вони бійці, хлопці з характером, непогано підготовлені технічно і, сподіваюся, що вони однозначно додали у досвіді.
Євген Ривкін проводить тренування у збірній Литви
Враховуючи, скільки років вони грають разом, думаю, в Литви зараз непогана, досвідчена команда, яка вже вміє непогано грати у футзал. Але чи буде їхній рівень відповідати збірній України – треба подивитись, бо, звичайно, рівень української Екстра-ліги набагато вищий за Чемпіонат Литви.
Але я ще раз підкреслю, що коли я тільки починав працювати зі збірною Литви, нам довелося повністю змінити команду, адже спочатку там були хлопці, яким вже було під 40, і вони грали і в футбол, і у футзал. Зараз же багато хлопців грають лише у футзал – думаю, це пішло тільки на користь. Я підтримую дружні стосунки і з керівництвом литовської Федерації, і з колишніми підопічними, тому, знаючи їх, думаю, що в нашої збірної буде непростий спаринг.
Звичайно, рівень наших хлопців набагато вищий. Втім, рівень рівнем, але викладатися треба у кожній грі, навіть якщо вона товариська. Подивимося, на мій погляд, перший матч буде дуже цікавим.
Євген Ривкін зі своїм колишнім підопічним Дмитром Литвиненком, який у тренерському штабі збірної Литви відповідав за підготовку воротарів
– Ви згадали про гегемона литовського футзалу – «Жальгіріс». Це справжній спортивний бренд у країні, тому що в цього клубу є успішні команди в багатьох видах спорту, зокрема у футболі та баскетболі. Чи відповідає футзальна команда загальному рівню спортивного клубу «Жальгіріс»?
– Раніше цей клуб називався «Вітіс» і також був лідером литовського футзалу. Я знаю керівника цього клубу, він дуже цілеспрямована людина. Наскільки я розумію, зараз він сконцентрований на розвитку вже всього литовського футзалу.
Свого часу «Витис» став частиною «Жальгіріса». А ви ж розумієте – якщо такий клуб, як «Жальгіріс» бере до себе футзальну команду, то вона повинна відповідати всім вимогам, які є і до футбольної, і баскетбольної.
Про це я можу судити зі свого досвіду, адже коли в «Локомотиві» з’явилася професійна футзальна команда, в системі харківського клубу вже була волейбольна. І ніхто не дивився на те, що ми тільки починали – до нас були вимоги такі ж, як і до волейболістів. А волейбольний «Локомотив» у ті часи був переможцем одного з єврокубків.
Тому якщо логічно мислити, думаю, з включенням у систему «Жальгіріса» команда сильно додала. Напевно, тому вони і є постійним чемпіоном Литви, напевно, вже 7 чи навіть більше сезонів поспіль. Як на мене, вони непогано рухаються. Якщо є такі клуби, то звичайно, є і розвиток футзалу загалом у країні.
– Свого часу Євро-2012, яке проходило в Польщі та Україні, дало величезний поштовх нашому футболу. Як ви вважаєте, чи варто очікувати такого ж ефекту і в Литві після футзального Євро в січні-лютому 2026 року?
– Треба розуміти, що Литва вже проводила Чемпіонат світу, тому вони мають великий досвід проведення таких змагань. До того ж, той ЧС був лише в Литві.
Наскільки я розумію, на жаль, зараз у Литві буде проходити лише невеличка частина турніру, адже Євро також прийматимуть Латвія та Словенія. Звичайно, якби в Литві було б більше матчів, то це дало б новий поштовх литовському футзалу.
Так, на ЧС-2021 ми не виграли жодного матчу, але грали дуже непогано і хлопці зрозуміли, що вони можуть грати у футзал. Враховуючи те, що на підготовку було дуже мало часу, бо тоді був період пандемії COVID-19 і ми зіграли дуже мало товариських матчів, то зараз, наскільки я розумію, Литва готується дуже добре. Вони збирались і влітку, і зараз.
Я сподіваюся, що з урахуванням набутого досвіду, команда буде грати ще краще. Думаю, що багато молодих хлопців побачать, що в Литві є футзал на досить непоганому рівні і підуть на тренування. А це ж головне – поява нових гравців.
Мені буде цікаво подивитися, чи є у збірній Литви нові хлопці, тому що перед Чемпіонатом світу команда оновилася майже повністю. Зараз багатьом гравцям десь під 30, тому потрібно, щоб виростало нове покоління футзалістів. Якщо на початку наступного року вони побачать найкращих гравців Європи, то можливо, ще хтось прийде.
Сподіваюся, що литовський футзал буде розвиватися й надалі, але, звичайно ж, ми вболіваємо за збірну України, тому гадаю, що в цих товариських матчах хлопці повинні показати свій клас, відповідати своєму статусу. І сподіваюся, що на Чемпіонаті Європи вони знову зіграють дуже добре, а ми побачимо яскравий футзал і ті результати, на які ми очікуємо.
