Під час НТЗ Національної збірної України в Литві Ростислав Семенченко дав інтерв’ю ведучому проєкту «Всередині збірної» Сергію Лук’яненку, в якому вперше прокоментував перехід у «Євробус», розповів про дружбу з Даніілом Абакшиним, а також відреагував на критику збірної.
– По-перше, знову вітаємо тебе в збірній. Скучив за збірною та хлопцями?
– Дякую за привітання. Звісно, скучив, адже десь півроку ми не збиралися після відбіркових матчів на Євро. Дуже радий всіх бачити і потренуватися. Тим паче, що я перейшов у новий клуб і давно не бачив багатьох хлопців.
– Коли тобі вручали нагороду найкращому молодому футзалісту світу, я навіть не зрозумів, що це, бо вже пройшло так багато часу. Ти сам хоч не забув, що виграв її? Не задумувався, де її діли?
– Якщо чесно, то забув про неї. Пост виклали і я більше не згадував про неї, але приємно, що нагорода приїхала.
– Не переживав, що загубилася?
– Ні, я знав, що адміністрація Асоціації забере її.
– Що для тебе взагалі означає ця нагорода?
– Дуже приємно, коли твій труд цінують. Тим паче, що це не тільки моя нагорода, в й командна. Хлопці допомагали мені на паркеті, я віддячував тим же. Приємно, коли тебе обирають найкращим у такому віці.
Ростислав Семенченко з нагородою найкращому молодому гравцю світу 2024 року за версією Futsal Planet
– Ти змінив клуб. Раніше ти вже переходив у інші клуби, але зараз ти змінив ще й чемпіонат і переїхав в іншу країну. Як це все?
– Дуже прикольно, дуже класно проходить адаптація, багато нових знайомств. Я дуже радий, що зробив такий крок вперед – думаю, що це буде трамплін для подальшого розвитку. Можливо, для Іспанії та Португалії.
– Чи ставили якісь цілі перед тобою? Мовляв, щоб ти забив та віддав стільки-то і ми стали чемпіонами.
– Ні, таких завдань не було, але, звісно, перед собою я ставлю тільки найвищі цілі. По-перше, хочеться, щоб команда посіла перше місце, а вже потім якісь мої індивідуальні завдання.
– Ти пропустив стартові матчі Чемпіонату Польщі. Як було дебютувати?
– Пропустив, тому що не проходив з командою повноцінні збори. Вже потім, коли приїхав у розташування клубу, набирав форму з тренером з фізпідготовки. Я пропустив три гри і зіграв у четвертій. Вдалося відзначитися, дуже радий, що так дебютував за нову команду.
– Таке відчуття, що у збірній ти нерозлучний з Абакшиним. Тепер ви ще й в одному клубі – вас не розʼєднати виходить?
– Ми просто так здружилися. Ми зконектилися ще до Чемпіонату світу-2024, і зараз у дуже гарних взаєминах. Дуже радий, що в мене такий сусід у кімнаті, з яким ми завжди разом, але у збірній я добре підтримую звʼязок з усіма хлопцями.
– Як і в будь-якої команди збірної є і вболівальники, і скептики, хейтери. Багато хто з них вважає, що здобутки підуть на гірше – що ви тепер будете вважати себе най-най-кращими. Як ти почуваєшся у статусі найкращого гравця світу, володаря «Бронзового мʼяча» ЧС-2024?
– Навпаки добре, що є люди, які хейтять, тому що вони також додають якийсь стимул вийти і довести, що ми не просто так виграли бронзову медаль Чемпіонату світу. Довести, що ми зараз реально показуємо непогану гру.
Збірна не просто так досягає таких результатів в останні роки. Ми зростаємо у збірній як індивідуально, так і командно. Тому коли я бачу такі коментарі, мені ще більше хочеться довести їм, що ми можемо ще краще.
Дуже дякую за підтримку вболівальникам. Завжди читаємо ваші коменти, дивимося історії, як ви публікуєте. Це приємно і ми це дуже цінуємо.