Шановні друзі!
Наближається до завершення цей трагічний для всієї України 2022 рік. Він ознаменувався не просто початком війни, окупацією наших земель, трагедією мільйонів українців, а й став справжнім розподілом епох! Однак, незважаючи на весь трагізм та жахіття, які відчула наша ненька, я все одно хочу подякувати 2022-му року за те, що він показав і чому дуже швидко навчив!
Всі ми побачили, що є злом, побачили істинні обличчя псевдопатріотів-політиків, псевдоолігархів і просто людей, які були поруч у звичайному житті. Водночас, всі отримали усвідомлення, що таке справжня Україна та хто є справжніми патріотами нашої країни.
Натомість, нинішній рік подарував нам усвідомлення, що потрібно просто радіти кожному прожитому дню та бути вдячним людям, які віддають власне життя за те, щоб кожен мав змогу жити і працювати! Українці навчилися терпіти і чекати, цінувати допомогу та підтримку інших, цінувати свої культуру і мову й просто любити країну.
Однак, повернемося до футзалу!
Рік розпочався з активної підготовки наших збірних команд до відбіркових та фінальних частин чемпіонатів Європи. Були заплановані НТЗ та проведення низки товариських матчів з різними збірними, у тому числі з Іспанією та Португалією, але лише наша національна чоловіча команда змогла провести все заплановане й досягла чудового результату на чемпіонаті Європи-2022 у Нідерландах.
У свою чергу, проведенню домашніх відбіркових матчів жіночої юнацької збірних, організації такої яскравої події як Фінал Восьми Кубка України у київському Палаці Спорту і просто завершенню решти всеукраїнських та регіональних змагань завадило повномасштабне вторгнення росії на теориторію України, яке розпочалося 24-го лютого й триває досі.
Після цього футзальні змагання завершилися, а розпочалися турніри для життя! Служба у ЗСУ, підрозділах ТРО, чергування на блокпостах, волонтерство, благодійні розіграші найцінніших речей, матчі на підтримку ЗСУ і просто допомога один одному. Це ще не весь перелік діяльності наших спортсменів, арбітрів, функціонерів та найпалкіших футзальних вболівальників. Частина людей за яких ще донедавна вболівала вся країна, потрапили в окупацію ворога. Було важко… Керівниками наших клубів, ліг, асоціацій було зібрано і перераховано десятки мільйонів гривень на підтримку ЗСУ для перемоги над злом.
Весь час я перебував на постійному зв’язку з Міністром молоді і спорту Вадимом Марковичем Гутцайтом. Було розуміння про позицію держави. Ми отримали важливу підтримку, адже всі розуміли, що Україна має бути представлена на єврофорумах. Тож, жіноча збірна України взяла участь у фінальній стадії чемпіонату Європи, а юнацька збірна – у відбірковому етапі. Рішення було прийнято, далі були складні будні по організації НТЗ.
З першого дня військової агресії ми отримували дуже велику кількість повідомлень про допомогу і підтримку з усього світу. Відчуття турботи від футзальної родини надавало сил і натхнення. Наші європейські друзі приймали українських спортсменів, відправляли гуманітарні вантажі, робили відеозвернення , проводили різноманітні флешмоби і таке інше. Все це робилося задля підтримки України. Також і організація підготовки збірних України не обійшлася без великої допомоги наших європейських друзів. Сан-Марино, Італія, Португалія, Франція, Хорватія, Молдова, Іспанія, Латвія – ось перелік країн, які приймали наші збірні команди на етапах підготовки і участі в офіційних матчах. Також дуже вдячні за безмежну підтримку колегам з УЄФА. Результатом всієї роботи стали історичні бронзові нагороди наших дівчат і вихід до четвірки найкращих хлопців з юнацької збірної.
2022-й став першим роком, коли після початку нового чемпіонату України спортивна складова, формат, календар знаходилися далеко не на першому місці. Головним завдання було підтвердити незламність українців. Ми проводимо наш чемпіонат незважаючи на постійні обстріли, тривоги, відключення світла і води та найголовніше, без усвідомлення впевненості у завтрашньому дні.
Перед завершенням цього року хочеться подякувати всім, хто зараз на передовій захищає нашу країну. Ви – ті, ким пишається кожен українець. Велику вдячність висловлюю президентам, керівникам та тренерам команд, які у такий непростий час продовжують вкладати свої гроші, сили та час для того, щоб український футзал не лише продовжував своє існування, а й робив кроки вперед. Також хотів би подякувати представникам регіональних осередків, які відновили свою діяльність та продовжують розвивати футзал та піклуватися про нього на місцях. Окремо висловлюю вдячність нашим партнерам та спонсорам: компаніям «Joma», «Select» та особливо «VBET», яка підтримала наш вид спорту у найважчий для нього період в українській історії.
2023-й рік всі ми зустрічатимемо з єдиним бажанням – побачити перемогу України над загарбниками. Під час святкової вечері не забуваємо ще раз подякувати усім захисникам, завдяки яким ми маємо можливість відзначати свята й грати у футзал. Окремо хочеться згадати й представників футзальної сім’ї, які поклали своє життя, захищаючи нас! Віримо, що ворог поляже на полі бою дуже швидко, а новий рік тішитиме українців гарними подіями!
З найкращими побажаннями, президент АФУ Сергій Владико!