«Атлетик Футзал» прагне грати наступного сезону в Лізі чемпіонів! Один із президентів дніпровського клубу Олександр Куцик озвучив ну дуже амбітну мету. А головний тренер Олександр Кабаненко розповів про підбір виконавців, адаптацію 15-річного новачка та філософію дніпрян. Усе це – в інтерв’ю з серії передсезонних матеріалів прес-служби Асоціації футзалу України.
Олександр Кабаненко
– «Атлетик Футзал» не відставав від конкурентів і підсилювався гравцями – як досвідченими майстрами, так і багатообіцяючими талантами. Ви задоволені тим кадровим потенціалом, який у вас є на даний момент?
– Ну, хто може сказати, що він повністю задоволений? На даному етапі, я вважаю, в нас хороша команда. Ми віримо та сподіваємося, що наші хлопці будуть прогресувати. Ми кого хотіли, того й узяли – легіонером підсилися, плюс Іллю Терентьєва підписали, перспективну молодь, Даниіла Литвиновського та Діму Каліну з міста підтягнули. Повністю задоволеним бути не можна, покаже лише час. Досконалості немає меж.
У нас хороша атмосфера, аура. Молодь росте, старається, доводить і собі, і нам. Робота йде, а процес усе покаже. Дай Бог, щоб ми уникнули якихось травм, дискваліфікацій. Будемо працювати. Дякую керівництву, що ми йдемо в ногу з часом, на когось рівняємось, запозичуємо у когось щось хороше.
– Даниілу Литвиновському лише 15 років, а він вже гратиме в Екстра-лізі. Як він почувається в колективі? Вже звик до того, що він знаходиться в дорослій команді, а не серед ровесників?
– Він старається, а ми віримо в нього. Він у нас як син полка. Але ніяких поблажок у нього немає – на тренуваннях працює так само, як і всі, контактує, йде у стики. В нього немає жодних привілеїв. Пацан молодець, старається, у нього є майбутнє.
В нього батько «погравший» — ми бачилися та спілкувалися з ним. Це вже не те, що раніше – приходили з великого футболу і перевчалися, він починав безпосередньо з футзалу. В нього хороші наставники – з ним працювали Олег Шайтанов та Ігор Москвичов, тож він вже навчений якимось речам, його не потрібно водити за руку.
З ним приємно працювати. Дай Бог, щоб він не задирав носа. Зрозуміло, що одразу його ніхто не збирається відразу кидати «під танки» – все поетапно, крок за кроком, від простого до складного. Дай Бог, щоб розвивався, зростав, працював з повною самовіддачею і щодня став кращою версією себе.
– Будемо сподіватися, що в Даниіла все вийде. Знаю, що тренери не люблять такі запитання перед початком сезону, але його все одно завжди будуть ставити. «Атлетик Футзал» готовий виконувати всі задачі, які ставить керівництво?
– У спортсмена мета – вигравати кожен матч. Зрозуміло, що результат – у першу чергу, але сенс нашої роботи в тому, щоб розвивати гравця. Не хотілося б, щоб від цього страждав результат, але хочеться, щоб хлопці росли, прогресували, ставали сильнішими – там, можливо, з часом і в збірну почнуть викликатися.
У нашого клубу філософія така – ми хочемо бути на м’ячі, розвиватися. Зрозуміло, що завжди атакувати не вийде, але хочемо відповідати рівню українського та світового футзалу. Поки не хочеться дивитися в далеке майбутнє. На сьогоднішній день завдання – перемагати в кожному матчі, при цьому не втрачаючи в якості, у створенні.
Олександр Куцик
– Ви плідно попрацювали на трансферному ринку. Серед усіх новачків особливо виділяється Андре Луіс. Як вам вдалося запросити цього гравця до Дніпра, як проходили переговори?
– Дякую за запитання. Дійсно, були дуже тяжкі перемовини, є момент мовного бар’єру. Ми дуже довго шукали його. Він, звісно, не живе у фавелах, але й не у квартирі – в нього приватний будинок, а Бразилія – дуже густонаселена країна. Ми шукали його, щоб зробити йому та передати йому оригінал контракту. Але це вже після того, як ми провели перемовини. Так, був доволі тяжкий момент, і в Андре були пропозиції й з інших країн.
– Перепрошую, а ви можете розкрити, чию пропозицію ви «перебили»?
– Я не готовий розповідати це, адже це комерційна таємниця. Це потрібно поспілкуватися з Андре – думаю, коли в нього братимуть інтерв’ю, можна буде запитати про це. Буде правильно, якщо він сам розкаже, які в нього були пропозиції.
– Не так давно в іншого президента «Атлетик Футзал» Саміра Гусейнова була зустріч із керівництвом «Пальми Футзал». Які ідеї та досвід вдалося перейняти у триразових переможців Ліги чемпіонів?
– Так, у Саміра була зустріч на рівні президента, також він поспілкувався з адміністрацією та головним тренером «Пальми». Я просив Саміра запитати, як живе, як фінансується команда.
На сьогодні у нас, в Україні, це 11 «крейзі людей», які інвестують свої гроші, не заробляючи на футзалі. Можливо, це ми так, але думаю, що так працюють 99% команд.
Тож Самір цікавився, як фінансується клуб, як побудований устрій команди. Був обмін досвідом, так би мовити.
– Чому вирішили віддати в оренду Фурнітурі одного з найбільш результативних гравців минулого сезону Кіріла Сторожука?
– Це рішення не моє і не Саміра, а нашого тренерського штабу. Вони сказали, що потрібно дати хлопцю практику, тому що він ще молодий, потрібно, щоб він набув досвіду. Ми довіряємо нашому тренерському штабу.
Побажання тренера ми виконали – знайшли класну, молоду, амбітну команду. І дуже хочемо, щоб Кіріл зростав у ній професійно. І хтозна, можливо, вже через півроку він повернеться до нас, а може через сезон. Це все будемо обговорювати.
– Який в «Атлетик Футзал» план-мінімум і план-максимум у новому сезоні?
– Давайте я розпочну з плану-максимуму, а план-мінімум казати не буду. План-мінімум – це як вийде.
Я давав інтерв’ю нашій прес-службі, в якому сказав, що ідеальний план – виграти в усіх і виграти все, це було б супер-мега-ультра. Але я розумію, що це дуже велика праця і потрібно, щоб дуже багато факторів зійшлися – щоб гравці не травмувалися, щоб так сходилися зірки, щоб не стійкам били, а все залітало.
План-максимум – це боротьба за вихід до Ліги чемпіонів. Це нормальна історія.
Я вважаю, що все можливо, а неможливого нічого немає, тож будемо ставити цілі. А там далі подивимось. Думаю, після першого кола все буде зрозуміло – хто де буде знаходитись. Але ставимо перед хлопцями максимальні цілі.