Капітан дівочої збірної України U-19 Оксана Шевчук поділилася враженнями від товариських матчів проти Італії. У першому спарингу наша команда мінімально поступилася 3:2, а наступного дня була нічия 4:4.
– Команда вперше зібралася для підготовки до Юнацьких Олімпійських ігор, і головний тренер довірив тобі капітанську повʼязку. Що для тебе означає ця можливість?
– Перш за все хочу подякувати Олександру Олександровичу за довіру і можливість грати з капітанською повʼязкою. Для мене це велика честь, і я дуже рада, що можу виконувати таку важливу роль у нашій збірній.
Я намагаюся допомагати дівчатам і на майданчику, і поза ним. Хочу, щоб команда відчувала підтримку, а кожна з нас віддавала всі сили заради спільного результату.
Така довіра ще більше мотивує розвиватися, працювати над собою та ставати кращою. Представляти Україну – це завжди особливі емоції, а робити це у статусі капітана – ще більша гордість.
– Дівоча збірна сформована вперше, але більшість дівчат уже грали в одній команді в листопаді минулого року на ЧС серед школярів. Тож, можна сказати, що всі вже добре знайомі між собою та зіграні на майданчику?
– Так, більшість із нас уже були знайомі ще з минулого року. На мою думку, все-таки це були дещо інші змагання, тому зараз усе по-іншому.
У нас нова збірна, нові вимоги й нові завдання, тому я не можу сказати, що ми вже максимально зіграні. Попереду ще багато роботи, щоб краще розуміти одна одну на майданчику.
Водночас те, що ми вже були знайомі дуже позитивно вплинуло на атмосферу всередині команди. Ми швидко знайшли спільну мову, а також зробили все, щоб дівчата, які раніше не були з нами, одразу почувалися комфортно і стали повноцінною частиною колективу.
Думаю, це дуже важливо, адже хороша атмосфера допомагає не лише поза майданчиком, а й під час гри. Коли всі довіряють одна одній і працюють заради спільної мети, набагато легше будувати команду.
Впевнена, що з кожним тренуванням і кожним матчем ми будемо ставати ще більш зіграними та сильнішими як команда.
– Обидві гри з Італією пройшли в дуже конкурентній боротьбі. У першому спарингу в тебе був шанс зрівняти рахунок на останніх хвилинах, на наступний день – нічия 4:4. Поєдинки з суперницями такого рівня – найкращий шлях до підвищення майстерності?
– Гра за збірну на міжнародній арені – це, звісно, один із найкращих способів розвитку. Поєдинки з суперницями такого рівня – чудовий шлях для набуття досвіду та впевненості у власній грі.
Перша гра для нас була доволі важкою: багато емоцій, місцями невпевнені дії та неправильні рішення. Шкода, що не вдалося реалізувати дабл-пенальті та зрівняти рахунок наприкінці, але це теж частина спорту. Такі моменти потрібно приймати, робити правильні висновки і рухатися далі.
Другий матч виглядав значно впевненіше. Команда вийшла з хорошим настроєм, діяла сміливіше та залишила на паркеті всі сили. Ми вже краще контролювали гру, але, на жаль, не змогли втримати перевагу, коли вели 4:2. На мою думку, це сталося через брак досвіду: десь не вистачило спокою, десь концентрації в ключові моменти.
Попри результат, ці ігри дають нам цінний досвід, який обов’язково допоможе в майбутньому.
– Після гри команди зробили спільне фото, а ти виклала історію з підписом «Різні країни, одна пристрасть». Розкажи трохи більше про теплий прийом у Чезені, і чи хотілося б зіграти з італійками знову вже на Юнацьких Олімпійських іграх?
Нас дуже тепло прийняли у Чезені. Організація була на високому рівні, а атмосфера під час матчів — чудова. Було приємно бачити, що після напруженої боротьби на майданчику всі ставляться одне до одного з повагою. Саме це я й хотіла передати своїм підписом — ми представляємо різні країни, але всіх нас об’єднує любов до футзалу.
Вже після першої гри дівчата зі збірної Італії підійшли до нас і запитали, чи можемо ми після другого матчу зняти спільне відео для Instagram Італійської федерації. Ми, звісно, з радістю погодилися.
Попри шалену боротьбу на паркеті, за його межами панувала дуже дружня атмосфера. Ми багато спілкувалися не лише про футзал, а й загалом про життя, досвід, чемпіонати. Я, наприклад, люблю дивитися чемпіонат Серію А в Італії, тому було цікаво обговорити його з дівчатами, адже частина гравчинь збірної якраз там виступає.
Такі моменти залишають дуже теплі враження, бо показують, що спорт — це не тільки результат і боротьба, а й повага, комунікація та нові знайомства.
Звичайно, було б дуже цікаво ще раз зіграти проти Італії. Це команда високого рівня, і кожна така гра — це цінний досвід. Думаю, що зустріч із ними знову, особливо на великому турнірі, як-от Юнацькі Олімпійські ігри, була б дуже мотивуючою. Хотілося б уже показати ще більш зрілу гру, зробити висновки з попередніх матчів і перевірити свій прогрес у поєдинку з таким сильним суперником.
